input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
|---|---|---|
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
У четвертому реченні пропущено слово:' 'А: гамірна', 'Б: чарівна', 'В: свавільна', 'Г: нечутна', | Chosen answer: Б: чарівна, Rejected answers: А: гамірна, В: свавільна, Г: нечутна | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
У четвертому реченні пропущено слово:' 'А: гамірна', 'Б: чарівна', 'В: свавільна', 'Г: нечутна', | Chosen answer: Б: чарівна, Rejected answers: А: гамірна, В: свавільна, Г: нечутна | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Окремо в цьому тексті пишеться сполука слів:' 'А: не/сміливі', 'Б: не/приховані', 'В: не/має', 'Г: не/звідане', | Chosen answer: Б: не/приховані, Rejected answers: А: не/сміливі, В: не/має, Г: не/звідане | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Окремо в цьому тексті пишеться сполука слів:' 'А: не/сміливі', 'Б: не/приховані', 'В: не/має', 'Г: не/звідане', | Chosen answer: Б: не/приховані, Rejected answers: А: не/сміливі, В: не/має, Г: не/звідане | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Простим є речення:' 'А: перше', 'Б: друге', 'В: третє', 'Г: четверте', | Chosen answer: А: перше, Rejected answers: Б: друге, В: третє, Г: четверте | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Простим є речення:' 'А: перше', 'Б: друге', 'В: третє', 'Г: четверте', | Chosen answer: А: перше, Rejected answers: Б: друге, В: третє, Г: четверте | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: А: першому, Rejected answers: Б: другому, В: третьому, Г: четвертому | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами поміж торішнім листям визбируючи перші *не/сміливі* фіалки, вдихали міцний і п’янкий дух землі. (2) А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, *не/приховані* від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому *не/ має* кінця-краю. (3) Ковтаєш трепетний запах квітів, і тебе вабить кудись у *не/звідане*. (4) А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі — ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: А: першому, Rejected answers: Б: другому, В: третьому, Г: четвертому | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:' 'А: заїжджати, щирість, їстоньки', 'Б: дзвонити, п’ятниць, український', 'В: йодистий, з’єднування, сьогодення', 'Г: сприйнятий, щебечуть, джміль', 'Д: висаджують, зозулястий, перемивають', | Chosen answer: А: заїжджати, щирість, їстоньки, Rejected answers: Б: дзвонити, п’ятниць, український, В: йодистий, з’єднування, сьогодення, Г: сприйнятий, щебечуть, джміль, Д: висаджують, зозулястий, перемивають | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:' 'А: заїжджати, щирість, їстоньки', 'Б: дзвонити, п’ятниць, український', 'В: йодистий, з’єднування, сьогодення', 'Г: сприйнятий, щебечуть, джміль', 'Д: висаджують, зозулястий, перемивають', | Chosen answer: А: заїжджати, щирість, їстоньки, Rejected answers: Б: дзвонити, п’ятниць, український, В: йодистий, з’єднування, сьогодення, Г: сприйнятий, щебечуть, джміль, Д: висаджують, зозулястий, перемивають | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лексично неправильне словосполучення утворить слово «навичка» з прикметником:' 'А: рухова', 'Б: шкідлива', 'В: практична', 'Г: граматична', 'Д: життєва', | Chosen answer: Б: шкідлива, Rejected answers: А: рухова, В: практична, Г: граматична, Д: життєва | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лексично неправильне словосполучення утворить слово «навичка» з прикметником:' 'А: рухова', 'Б: шкідлива', 'В: практична', 'Г: граматична', 'Д: життєва', | Chosen answer: Б: шкідлива, Rejected answers: А: рухова, В: практична, Г: граматична, Д: життєва | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте уривок. *З(1)поміж* українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського. За *сорока(2)літню* діяльність ним були зведені сотні будівель *житлово(3)побутового* та громадського призначення. Усе, створене ним, дивує, бо до *будь(4)якої* праці він підходив *по(5)господарськи*.
Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ:' 'А: з..поміж', 'Б: сорока..літню', 'В: житлово..побутового', 'Г: будь..якої', 'Д: по..господарськи', | Chosen answer: Б: сорока..літню, Rejected answers: А: з..поміж, В: житлово..побутового, Г: будь..якої, Д: по..господарськи | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте уривок. *З(1)поміж* українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського. За *сорока(2)літню* діяльність ним були зведені сотні будівель *житлово(3)побутового* та громадського призначення. Усе, створене ним, дивує, бо до *будь(4)якої* праці він підходив *по(5)господарськи*.
Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ:' 'А: з..поміж', 'Б: сорока..літню', 'В: житлово..побутового', 'Г: будь..якої', 'Д: по..господарськи', | Chosen answer: Б: сорока..літню, Rejected answers: А: з..поміж, В: житлово..побутового, Г: будь..якої, Д: по..господарськи | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'М’який знак на місці пропуску НЕ треба писати в усіх словах рядка:' 'А: лял..чин, кін..чик, щас..тя', 'Б: совіс..тю, близ..ко, американ..ський', 'В: ковз..кий, камін..чик, сер..йозний', 'Г: познач..мо, кин..мо, ріж..мо', 'Д: л..лється, секретар.., пол..ський', | Chosen answer: В: ковз..кий, камін..чик, сер..йозний, Rejected answers: А: лял..чин, кін..чик, щас..тя, Б: совіс..тю, близ..ко, американ..ський, Г: познач..мо, кин..мо, ріж..мо, Д: л..лється, секретар.., пол..ський | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'М’який знак на місці пропуску НЕ треба писати в усіх словах рядка:' 'А: лял..чин, кін..чик, щас..тя', 'Б: совіс..тю, близ..ко, американ..ський', 'В: ковз..кий, камін..чик, сер..йозний', 'Г: познач..мо, кин..мо, ріж..мо', 'Д: л..лється, секретар.., пол..ський', | Chosen answer: В: ковз..кий, камін..чик, сер..йозний, Rejected answers: А: лял..чин, кін..чик, щас..тя, Б: совіс..тю, близ..ко, американ..ський, Г: познач..мо, кин..мо, ріж..мо, Д: л..лється, секретар.., пол..ський | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:' 'А: радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я', 'Б: зван..я, жовч..ю, розрізан..ий', 'В: завдан..я, велич..ю, старан..о', 'Г: зроблен..ий, забут..я, с..авець', 'Д: піч..ю, стоптан..ий, священ..е', | Chosen answer: В: завдан..я, велич..ю, старан..о, Rejected answers: А: радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я, Б: зван..я, жовч..ю, розрізан..ий, Г: зроблен..ий, забут..я, с..авець, Д: піч..ю, стоптан..ий, священ..е | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:' 'А: радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я', 'Б: зван..я, жовч..ю, розрізан..ий', 'В: завдан..я, велич..ю, старан..о', 'Г: зроблен..ий, забут..я, с..авець', 'Д: піч..ю, стоптан..ий, священ..е', | Chosen answer: В: завдан..я, велич..ю, старан..о, Rejected answers: А: радіст..ю, нездолáн..ий, зіл..я, Б: зван..я, жовч..ю, розрізан..ий, Г: зроблен..ий, забут..я, с..авець, Д: піч..ю, стоптан..ий, священ..е | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно утворено всі імена по батькові в рядку:' 'А: Юрійович, Петрівна, Валерієвич', 'Б: В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич', 'В: Святославович, Матвійович, Ігоревна', 'Г: Іванівна, Іллінічна, Геннадійович', 'Д: Арсенівна, Яківович, Романівна', | Chosen answer: Б: В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич, Rejected answers: А: Юрійович, Петрівна, Валерієвич, В: Святославович, Матвійович, Ігоревна, Г: Іванівна, Іллінічна, Геннадійович, Д: Арсенівна, Яківович, Романівна | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно утворено всі імена по батькові в рядку:' 'А: Юрійович, Петрівна, Валерієвич', 'Б: В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич', 'В: Святославович, Матвійович, Ігоревна', 'Г: Іванівна, Іллінічна, Геннадійович', 'Д: Арсенівна, Яківович, Романівна', | Chosen answer: Б: В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич, Rejected answers: А: Юрійович, Петрівна, Валерієвич, В: Святославович, Матвійович, Ігоревна, Г: Іванівна, Іллінічна, Геннадійович, Д: Арсенівна, Яківович, Романівна | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:' 'А: кругленький, смачний, щирий', 'Б: красивий, яскравий, лисий', 'В: широкий, гнідий, бадьорий', 'Г: скромний, малий, солодкий', 'Д: здоровенний, вигідний, злий', | Chosen answer: Г: скромний, малий, солодкий, Rejected answers: А: кругленький, смачний, щирий, Б: красивий, яскравий, лисий, В: широкий, гнідий, бадьорий, Д: здоровенний, вигідний, злий | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:' 'А: кругленький, смачний, щирий', 'Б: красивий, яскравий, лисий', 'В: широкий, гнідий, бадьорий', 'Г: скромний, малий, солодкий', 'Д: здоровенний, вигідний, злий', | Chosen answer: Г: скромний, малий, солодкий, Rejected answers: А: кругленький, смачний, щирий, Б: красивий, яскравий, лисий, В: широкий, гнідий, бадьорий, Д: здоровенний, вигідний, злий | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»:' 'А: дванадцять тридцять', 'Б: половина дев’ятої', 'В: десять хвилин першої', 'Г: без двадцяти десять', 'Д: за п’ять одинадцята', | Chosen answer: Д: за п’ять одинадцята, Rejected answers: А: дванадцять тридцять, Б: половина дев’ятої, В: десять хвилин першої, Г: без двадцяти десять, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»:' 'А: дванадцять тридцять', 'Б: половина дев’ятої', 'В: десять хвилин першої', 'Г: без двадцяти десять', 'Д: за п’ять одинадцята', | Chosen answer: Д: за п’ять одинадцята, Rejected answers: А: дванадцять тридцять, Б: половина дев’ятої, В: десять хвилин першої, Г: без двадцяти десять, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно вжито дієслівну форму в реченні:' 'А: Чи ти дасиш мені олівець?', 'Б: Стань у центрі кімнати.', 'В: Парламент ухвале це рішення.', 'Г: Давай зустрінемся о шостій.', 'Д: Ходімте на вулицю.', | Chosen answer: Б: Стань у центрі кімнати., Rejected answers: А: Чи ти дасиш мені олівець?, В: Парламент ухвале це рішення., Г: Давай зустрінемся о шостій., Д: Ходімте на вулицю. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно вжито дієслівну форму в реченні:' 'А: Чи ти дасиш мені олівець?', 'Б: Стань у центрі кімнати.', 'В: Парламент ухвале це рішення.', 'Г: Давай зустрінемся о шостій.', 'Д: Ходімте на вулицю.', | Chosen answer: Б: Стань у центрі кімнати., Rejected answers: А: Чи ти дасиш мені олівець?, В: Парламент ухвале це рішення., Г: Давай зустрінемся о шостій., Д: Ходімте на вулицю. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно вжито прийменник у реченні:' 'А: Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки.', 'Б: Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита.', 'В: Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів.', 'Г: Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів.', 'Д: У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб.', | Chosen answer: Г: Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів., Rejected answers: А: Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки., Б: Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита., В: Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів., Д: У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно вжито прийменник у реченні:' 'А: Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки.', 'Б: Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита.', 'В: Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів.', 'Г: Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів.', 'Д: У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб.', | Chosen answer: Г: Школярі знову мають вимушені канікули із-за лютих морозів., Rejected answers: А: Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки., Б: Уважно прочитайте інформацію про розмір ввізного мита., В: Один з енергоблоків електростанції зупинили на вимогу екологів., Д: У нашій школі вже кілька років поспіль працює дебатний клуб. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні:' 'А: Літо в осені питає: де ти поділа журавлів.', 'Б: До булави треба голови!, казали запорожці.', 'В: Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!»', 'Г: «Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому».', 'Д: «Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця.', | Chosen answer: Д: «Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця., Rejected answers: А: Літо в осені питає: де ти поділа журавлів., Б: До булави треба голови!, казали запорожці., В: Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!», Г: «Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому»., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні:' 'А: Літо в осені питає: де ти поділа журавлів.', 'Б: До булави треба голови!, казали запорожці.', 'В: Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!»', 'Г: «Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому».', 'Д: «Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця.', | Chosen answer: Д: «Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця., Rejected answers: А: Літо в осені питає: де ти поділа журавлів., Б: До булави треба голови!, казали запорожці., В: Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!», Г: «Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому»., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку:' 'А: Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.', 'Б: Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.', 'В: Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.', 'Г: Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.', 'Д: Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.', | Chosen answer: В: Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний., Rejected answers: А: Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег., Б: Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою., Г: Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути., Д: Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку:' 'А: Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.', 'Б: Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.', 'В: Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.', 'Г: Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.', 'Д: Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.', | Chosen answer: В: Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний., Rejected answers: А: Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег., Б: Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою., Г: Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути., Д: Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати:' 'А: незважаючи на люті морози.', 'Б: якщо купимо квитки на потяг.', 'В: бо вже скучили за рідним містом.', 'Г: так що обов’язково відвідаємо Поділ.', 'Д: щоб краще дізнатися історію столиці.', | Chosen answer: Б: якщо купимо квитки на потяг., Rejected answers: А: незважаючи на люті морози., В: бо вже скучили за рідним містом., Г: так що обов’язково відвідаємо Поділ., Д: щоб краще дізнатися історію столиці. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати:' 'А: незважаючи на люті морози.', 'Б: якщо купимо квитки на потяг.', 'В: бо вже скучили за рідним містом.', 'Г: так що обов’язково відвідаємо Поділ.', 'Д: щоб краще дізнатися історію столиці.', | Chosen answer: Б: якщо купимо квитки на потяг., Rejected answers: А: незважаючи на люті морози., В: бо вже скучили за рідним містом., Г: так що обов’язково відвідаємо Поділ., Д: щоб краще дізнатися історію столиці. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Аргументами до думки про те, що півень є одним з найулюбленіших птахів українців, можна вважати всі судження, ОКРІМ:' 'А: «Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів» (рядки 11–13).', 'Б: «У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43).', 'В: «Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 54–56).', 'Г: «…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 35–36).', | Chosen answer: В: «Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 54–56)., Rejected answers: А: «Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів» (рядки 11–13)., Б: «У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43)., Г: «…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 35–36). | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Аргументами до думки про те, що півень є одним з найулюбленіших птахів українців, можна вважати всі судження, ОКРІМ:' 'А: «Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів» (рядки 11–13).', 'Б: «У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43).', 'В: «Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 54–56).', 'Г: «…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 35–36).', | Chosen answer: В: «Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 54–56)., Rejected answers: А: «Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів» (рядки 11–13)., Б: «У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 41–43)., Г: «…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 35–36). | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Знецінення українських національних традицій пояснено в тексті реченням:' 'А: «…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2–3).', 'Б: «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією» (рядки 5–6).', 'В: «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 9).', 'Г: «…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин…» (рядки 11–12).', | Chosen answer: А: «…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2–3)., Rejected answers: Б: «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією» (рядки 5–6)., В: «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 9)., Г: «…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин…» (рядки 11–12). | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Знецінення українських національних традицій пояснено в тексті реченням:' 'А: «…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2–3).', 'Б: «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією» (рядки 5–6).', 'В: «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 9).', 'Г: «…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин…» (рядки 11–12).', | Chosen answer: А: «…потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2–3)., Rejected answers: Б: «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією» (рядки 5–6)., В: «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 9)., Г: «…в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин…» (рядки 11–12). | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
У тексті немає відповіді на запитання:' 'А: Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?', 'Б: Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?', 'В: Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?', 'Г: Чому шанували півня давні українці?', | Chosen answer: В: Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?, Rejected answers: А: Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?, Б: Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?, Г: Чому шанували півня давні українці? | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
У тексті немає відповіді на запитання:' 'А: Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?', 'Б: Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?', 'В: Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?', 'Г: Чому шанували півня давні українці?', | Chosen answer: В: Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?, Rejected answers: А: Яких тварин приносили в жертву своїм богам наші пращури?, Б: Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?, Г: Чому шанували півня давні українці? | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Відповідно до тексту, півень виступає в усіх наведених значеннях, ОКРІМ:' 'А: символу вогню', 'Б: жертви богам', 'В: оберега в господарстві', 'Г: живого годинника', | Chosen answer: А: символу вогню, Rejected answers: Б: жертви богам, В: оберега в господарстві, Г: живого годинника | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Відповідно до тексту, півень виступає в усіх наведених значеннях, ОКРІМ:' 'А: символу вогню', 'Б: жертви богам', 'В: оберега в господарстві', 'Г: живого годинника', | Chosen answer: А: символу вогню, Rejected answers: Б: жертви богам, В: оберега в господарстві, Г: живого годинника | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Синонімом до слова «доброчинне» (рядок 53) є:' 'А: добротне', 'Б: благотворне', 'В: безкорисливе', 'Г: достойне', | Chosen answer: Б: благотворне, Rejected answers: А: добротне, В: безкорисливе, Г: достойне | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Синонімом до слова «доброчинне» (рядок 53) є:' 'А: добротне', 'Б: благотворне', 'В: безкорисливе', 'Г: достойне', | Chosen answer: Б: благотворне, Rejected answers: А: добротне, В: безкорисливе, Г: достойне | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
У тексті наводяться приклади з усіх перерахованих жанрів, ОКРІМ:' 'А: казки', 'Б: загадки', 'В: приказки', 'Г: думи', | Chosen answer: Г: думи, Rejected answers: А: казки, Б: загадки, В: приказки, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
У тексті наводяться приклади з усіх перерахованих жанрів, ОКРІМ:' 'А: казки', 'Б: загадки', 'В: приказки', 'Г: думи', | Chosen answer: Г: думи, Rejected answers: А: казки, Б: загадки, В: приказки, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1–4) є:' 'А: сполучник', 'Б: займенник', 'В: синоніми', 'Г: лексичний повтор', | Chosen answer: А: сполучник, Rejected answers: Б: займенник, В: синоніми, Г: лексичний повтор | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1–4) є:' 'А: сполучник', 'Б: займенник', 'В: синоніми', 'Г: лексичний повтор', | Chosen answer: А: сполучник, Rejected answers: Б: займенник, В: синоніми, Г: лексичний повтор | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
За стильовими ознаками текст є:' 'А: розмовним', 'Б: художнім', 'В: конфесійним', 'Г: науково-популярним', | Chosen answer: Г: науково-популярним, Rejected answers: А: розмовним, Б: художнім, В: конфесійним, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Вже треті півні проспівали...**
(1–4) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.
(5–8) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.
(9–15) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.
(16–19) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.
(20–25) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.
(26–34) Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».
(35–39) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.
(40–44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили...»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники- свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.
(45–51) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст».
(52–56) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого.
(57–60) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!
*За В. Скуратівським, журнал «Берегиня»
600 слів*
За стильовими ознаками текст є:' 'А: розмовним', 'Б: художнім', 'В: конфесійним', 'Г: науково-популярним', | Chosen answer: Г: науково-популярним, Rejected answers: А: розмовним, Б: художнім, В: конфесійним, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Рядки
*Нема гірше так нікому,
Як бурлаці молодому.
Гей, гей! Як бурлаці молодому!
Заросився, забродився,
Де ти, бурлак, волочився?*
узяті з:' 'А: думи', 'Б: балади', 'В: історичної пісні', 'Г: календарно-обрядової пісні', 'Д: суспільно-побутової пісні', | Chosen answer: Д: суспільно-побутової пісні, Rejected answers: А: думи, Б: балади, В: історичної пісні, Г: календарно-обрядової пісні, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Рядки
*Нема гірше так нікому,
Як бурлаці молодому.
Гей, гей! Як бурлаці молодому!
Заросився, забродився,
Де ти, бурлак, волочився?*
узяті з:' 'А: думи', 'Б: балади', 'В: історичної пісні', 'Г: календарно-обрядової пісні', 'Д: суспільно-побутової пісні', | Chosen answer: Д: суспільно-побутової пісні, Rejected answers: А: думи, Б: балади, В: історичної пісні, Г: календарно-обрядової пісні, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«І коли зійшлись обидва війська, кинув списа Святослав на древлян. Спис пролетів між вухами коня і впав коневі у ноги, бо Святослав був ще дитиною. І сказав Свенельд, воєвода батька його: «Князь уже почав. Ударимо ж, дружино, за князем!» І перемогли древлян», — написано в:' 'А: «Слові про похід Ігорів»', 'Б: «Думі про Марусю Богуславку»', 'В: Уривку про напад хозарів («Повість минулих літ»)', 'Г: Уривку про заснування Києва («Повість минулих літ»)', 'Д: Уривку про помсту княгині Ольги («Повість минулих літ»)', | Chosen answer: Д: Уривку про помсту княгині Ольги («Повість минулих літ»), Rejected answers: А: «Слові про похід Ігорів», Б: «Думі про Марусю Богуславку», В: Уривку про напад хозарів («Повість минулих літ»), Г: Уривку про заснування Києва («Повість минулих літ»), | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«І коли зійшлись обидва війська, кинув списа Святослав на древлян. Спис пролетів між вухами коня і впав коневі у ноги, бо Святослав був ще дитиною. І сказав Свенельд, воєвода батька його: «Князь уже почав. Ударимо ж, дружино, за князем!» І перемогли древлян», — написано в:' 'А: «Слові про похід Ігорів»', 'Б: «Думі про Марусю Богуславку»', 'В: Уривку про напад хозарів («Повість минулих літ»)', 'Г: Уривку про заснування Києва («Повість минулих літ»)', 'Д: Уривку про помсту княгині Ольги («Повість минулих літ»)', | Chosen answer: Д: Уривку про помсту княгині Ольги («Повість минулих літ»), Rejected answers: А: «Слові про похід Ігорів», Б: «Думі про Марусю Богуславку», В: Уривку про напад хозарів («Повість минулих літ»), Г: Уривку про заснування Києва («Повість минулих літ»), | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» — так славить Богдана Хмельницького:' 'А: Тарас Шевченко', 'Б: Іван Котляревський', 'В: Пантелеймон Куліш', 'Г: Григорій Сковорода', 'Д: Григорій Квітка-Основ’яненко', | Chosen answer: Г: Григорій Сковорода, Rejected answers: А: Тарас Шевченко, Б: Іван Котляревський, В: Пантелеймон Куліш, Д: Григорій Квітка-Основ’яненко | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» — так славить Богдана Хмельницького:' 'А: Тарас Шевченко', 'Б: Іван Котляревський', 'В: Пантелеймон Куліш', 'Г: Григорій Сковорода', 'Д: Григорій Квітка-Основ’яненко', | Chosen answer: Г: Григорій Сковорода, Rejected answers: А: Тарас Шевченко, Б: Іван Котляревський, В: Пантелеймон Куліш, Д: Григорій Квітка-Основ’яненко | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Слова Т. Шевченка
*Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце в небі сяє,
Тебе не забудуть!*
викарбовано на пам’ятнику:' 'А: Григорієві Сковороді', 'Б: Пантелеймонові Кулішу', 'В: Іванові Карпенку-Карому', 'Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку', 'Д: Іванові Котляревському', | Chosen answer: Д: Іванові Котляревському, Rejected answers: А: Григорієві Сковороді, Б: Пантелеймонові Кулішу, В: Іванові Карпенку-Карому, Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Слова Т. Шевченка
*Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце в небі сяє,
Тебе не забудуть!*
викарбовано на пам’ятнику:' 'А: Григорієві Сковороді', 'Б: Пантелеймонові Кулішу', 'В: Іванові Карпенку-Карому', 'Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку', 'Д: Іванові Котляревському', | Chosen answer: Д: Іванові Котляревському, Rejected answers: А: Григорієві Сковороді, Б: Пантелеймонові Кулішу, В: Іванові Карпенку-Карому, Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»:' 'А: Марійка Федорчук', 'Б: Меланія Черевань', 'В: Настя Дрот', 'Г: Маруся Кайдашиха', 'Д: Явдоха Ґудзь', | Chosen answer: Г: Маруся Кайдашиха, Rejected answers: А: Марійка Федорчук, Б: Меланія Черевань, В: Настя Дрот, Д: Явдоха Ґудзь | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»:' 'А: Марійка Федорчук', 'Б: Меланія Черевань', 'В: Настя Дрот', 'Г: Маруся Кайдашиха', 'Д: Явдоха Ґудзь', | Chosen answer: Г: Маруся Кайдашиха, Rejected answers: А: Марійка Федорчук, Б: Меланія Черевань, В: Настя Дрот, Д: Явдоха Ґудзь | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Історичні події, що відбулися під Ніжином, покладені в основу твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Земля»', 'В: «Чорна рада»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Камінний хрест»', | Chosen answer: В: «Чорна рада», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Земля», Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Д: «Камінний хрест» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Історичні події, що відбулися під Ніжином, покладені в основу твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Земля»', 'В: «Чорна рада»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Камінний хрест»', | Chosen answer: В: «Чорна рада», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Земля», Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Д: «Камінний хрест» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'В уривку «Мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличечка» йдеться про головного героя твору:' 'А: «Чорна рада»', 'Б: «Маруся»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Кайдашева сім’я»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: В: «Максим Гримач», Rejected answers: А: «Чорна рада», Б: «Маруся», Г: «Кайдашева сім’я», Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'В уривку «Мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличечка» йдеться про головного героя твору:' 'А: «Чорна рада»', 'Б: «Маруся»', 'В: «Максим Гримач»', 'Г: «Кайдашева сім’я»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: В: «Максим Гримач», Rejected answers: А: «Чорна рада», Б: «Маруся», Г: «Кайдашева сім’я», Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив’язаність до Галі й до землі», — так пояснено образ:' 'А: Петра Шраменка', 'Б: Чіпки Вареника', 'В: Івана Палійчука', 'Г: Карпа Кайдаша', 'Д: Івана Дідуха', | Chosen answer: Б: Чіпки Вареника, Rejected answers: А: Петра Шраменка, В: Івана Палійчука, Г: Карпа Кайдаша, Д: Івана Дідуха | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив’язаність до Галі й до землі», — так пояснено образ:' 'А: Петра Шраменка', 'Б: Чіпки Вареника', 'В: Івана Палійчука', 'Г: Карпа Кайдаша', 'Д: Івана Дідуха', | Chosen answer: Б: Чіпки Вареника, Rejected answers: А: Петра Шраменка, В: Івана Палійчука, Г: Карпа Кайдаша, Д: Івана Дідуха | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У рядках
*Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!*
провідним художнім засобом є:' 'А: антитеза', 'Б: епіфора', 'В: порівняння', 'Г: тавтологія', 'Д: анафора', | Chosen answer: А: антитеза, Rejected answers: Б: епіфора, В: порівняння, Г: тавтологія, Д: анафора | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У рядках
*Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!*
провідним художнім засобом є:' 'А: антитеза', 'Б: епіфора', 'В: порівняння', 'Г: тавтологія', 'Д: анафора', | Chosen answer: А: антитеза, Rejected answers: Б: епіфора, В: порівняння, Г: тавтологія, Д: анафора | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем:' 'А: «Чого являєшся мені у сні»', 'Б: «Блакитна Панна»', 'В: «О земле втрачена, явися!..»', 'Г: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Д: «Молюсь і вірю…»', | Chosen answer: Б: «Блакитна Панна», Rejected answers: А: «Чого являєшся мені у сні», В: «О земле втрачена, явися!..», Г: «О слово рідне! Орле скутий!..», Д: «Молюсь і вірю…» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем:' 'А: «Чого являєшся мені у сні»', 'Б: «Блакитна Панна»', 'В: «О земле втрачена, явися!..»', 'Г: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Д: «Молюсь і вірю…»', | Chosen answer: Б: «Блакитна Панна», Rejected answers: А: «Чого являєшся мені у сні», В: «О земле втрачена, явися!..», Г: «О слово рідне! Орле скутий!..», Д: «Молюсь і вірю…» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Поезія — це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі», — заявляє автор вірша:' 'А: «Страшні слова, коли вони мовчать…»', 'Б: «Лебеді материнства»', 'В: «Як добре те, що смерті не боюсь я…»', 'Г: «Балада про соняшник»', 'Д: «Стилет чи стилос?»', | Chosen answer: А: «Страшні слова, коли вони мовчать…», Rejected answers: Б: «Лебеді материнства», В: «Як добре те, що смерті не боюсь я…», Г: «Балада про соняшник», Д: «Стилет чи стилос?» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Поезія — це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі», — заявляє автор вірша:' 'А: «Страшні слова, коли вони мовчать…»', 'Б: «Лебеді материнства»', 'В: «Як добре те, що смерті не боюсь я…»', 'Г: «Балада про соняшник»', 'Д: «Стилет чи стилос?»', | Chosen answer: А: «Страшні слова, коли вони мовчать…», Rejected answers: Б: «Лебеді материнства», В: «Як добре те, що смерті не боюсь я…», Г: «Балада про соняшник», Д: «Стилет чи стилос?» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору:' 'А: Миколи Вороного', 'Б: Максима Рильського', 'В: Богдана-Ігоря Антонича', 'Г: Олександра Олеся', 'Д: Павла Тичини', | Chosen answer: В: Богдана-Ігоря Антонича, Rejected answers: А: Миколи Вороного, Б: Максима Рильського, Г: Олександра Олеся, Д: Павла Тичини | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору:' 'А: Миколи Вороного', 'Б: Максима Рильського', 'В: Богдана-Ігоря Антонича', 'Г: Олександра Олеся', 'Д: Павла Тичини', | Chosen answer: В: Богдана-Ігоря Антонича, Rejected answers: А: Миколи Вороного, Б: Максима Рильського, Г: Олександра Олеся, Д: Павла Тичини | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лист є композиційним елементом твору:' 'А: «Три зозулі з поклоном»', 'Б: «За мить щастя»', 'В: «Момент»', 'Г: «Зачарована Десна»', 'Д: «Я (Романтика)»', | Chosen answer: А: «Три зозулі з поклоном», Rejected answers: Б: «За мить щастя», В: «Момент», Г: «Зачарована Десна», Д: «Я (Романтика)» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лист є композиційним елементом твору:' 'А: «Три зозулі з поклоном»', 'Б: «За мить щастя»', 'В: «Момент»', 'Г: «Зачарована Десна»', 'Д: «Я (Романтика)»', | Chosen answer: А: «Три зозулі з поклоном», Rejected answers: Б: «За мить щастя», В: «Момент», Г: «Зачарована Десна», Д: «Я (Романтика)» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним у творі:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Валер’яна Підмогильного', 'В: Григора Тютюнника', 'Г: Юрія Яновського', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Б: Валер’яна Підмогильного, Rejected answers: А: Олеся Гончара, В: Григора Тютюнника, Г: Юрія Яновського, Д: Івана Багряного | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним у творі:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Валер’яна Підмогильного', 'В: Григора Тютюнника', 'Г: Юрія Яновського', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Б: Валер’яна Підмогильного, Rejected answers: А: Олеся Гончара, В: Григора Тютюнника, Г: Юрія Яновського, Д: Івана Багряного | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Сліди битви сценариста з письменником» видно у творі:' 'А: «Тигролови»', 'Б: «Мина Мазайло»', 'В: «Україна в огні»', 'Г: «Подвійне коло»', 'Д: «Я (Романтика)»', | Chosen answer: В: «Україна в огні», Rejected answers: А: «Тигролови», Б: «Мина Мазайло», Г: «Подвійне коло», Д: «Я (Романтика)» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Сліди битви сценариста з письменником» видно у творі:' 'А: «Тигролови»', 'Б: «Мина Мазайло»', 'В: «Україна в огні»', 'Г: «Подвійне коло»', 'Д: «Я (Романтика)»', | Chosen answer: В: «Україна в огні», Rejected answers: А: «Тигролови», Б: «Мина Мазайло», Г: «Подвійне коло», Д: «Я (Романтика)» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Воістину моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама — наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом», — писав:' 'А: Микола Хвильовий', 'Б: Юрій Яновський', 'В: Григір Тютюнник', 'Г: Олександр Довженко', 'Д: Іван Багряний', | Chosen answer: А: Микола Хвильовий, Rejected answers: Б: Юрій Яновський, В: Григір Тютюнник, Г: Олександр Довженко, Д: Іван Багряний | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Воістину моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама — наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом», — писав:' 'А: Микола Хвильовий', 'Б: Юрій Яновський', 'В: Григір Тютюнник', 'Г: Олександр Довженко', 'Д: Іван Багряний', | Chosen answer: А: Микола Хвильовий, Rejected answers: Б: Юрій Яновський, В: Григір Тютюнник, Г: Олександр Довженко, Д: Іван Багряний | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Пошматований шаблями український рід, який знищує сам себе під прапорами класових протистоянь» зображено у творі:' 'А: «Маруся Чурай»', 'Б: «Україна в огні»', 'В: «Я (Романтика)»', 'Г: «Подвійне коло»', 'Д: «Момент»', | Chosen answer: Г: «Подвійне коло», Rejected answers: А: «Маруся Чурай», Б: «Україна в огні», В: «Я (Романтика)», Д: «Момент» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Пошматований шаблями український рід, який знищує сам себе під прапорами класових протистоянь» зображено у творі:' 'А: «Маруся Чурай»', 'Б: «Україна в огні»', 'В: «Я (Романтика)»', 'Г: «Подвійне коло»', 'Д: «Момент»', | Chosen answer: Г: «Подвійне коло», Rejected answers: А: «Маруся Чурай», Б: «Україна в огні», В: «Я (Романтика)», Д: «Момент» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'До письменників «Розстріляного відродження» належить:' 'А: Іван Багряний', 'Б: Євген Маланюк', 'В: Юрій Яновський', 'Г: Григір Тютюнник', 'Д: Микола Куліш', | Chosen answer: Д: Микола Куліш, Rejected answers: А: Іван Багряний, Б: Євген Маланюк, В: Юрій Яновський, Г: Григір Тютюнник, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'До письменників «Розстріляного відродження» належить:' 'А: Іван Багряний', 'Б: Євген Маланюк', 'В: Юрій Яновський', 'Г: Григір Тютюнник', 'Д: Микола Куліш', | Chosen answer: Д: Микола Куліш, Rejected answers: А: Іван Багряний, Б: Євген Маланюк, В: Юрій Яновський, Г: Григір Тютюнник, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко / Вагаються трагічні терези», — пише в своєму творі:' 'А: Василь Стус', 'Б: Іван Драч', 'В: Андрій Малишко', 'Г: Євген Маланюк', 'Д: Богдан-Ігор Антонич', | Chosen answer: Г: Євген Маланюк, Rejected answers: А: Василь Стус, Б: Іван Драч, В: Андрій Малишко, Д: Богдан-Ігор Антонич | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко / Вагаються трагічні терези», — пише в своєму творі:' 'А: Василь Стус', 'Б: Іван Драч', 'В: Андрій Малишко', 'Г: Євген Маланюк', 'Д: Богдан-Ігор Антонич', | Chosen answer: Г: Євген Маланюк, Rejected answers: А: Василь Стус, Б: Іван Драч, В: Андрій Малишко, Д: Богдан-Ігор Антонич | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Помітним явищем української літератури кінця ХХ століття став:' 'А: романтизм', 'Б: постмодернізм', 'В: експресіонізм', 'Г: неоромантизм', 'Д: імпресіонізм', | Chosen answer: Б: постмодернізм, Rejected answers: А: романтизм, В: експресіонізм, Г: неоромантизм, Д: імпресіонізм | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Помітним явищем української літератури кінця ХХ століття став:' 'А: романтизм', 'Б: постмодернізм', 'В: експресіонізм', 'Г: неоромантизм', 'Д: імпресіонізм', | Chosen answer: Б: постмодернізм, Rejected answers: А: романтизм, В: експресіонізм, Г: неоромантизм, Д: імпресіонізм | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'На другий склад падає наголос у слові:' 'А: листопад', 'Б: новина', 'В: столяр', 'Г: літопис', | Chosen answer: Г: літопис, Rejected answers: А: листопад, Б: новина, В: столяр, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'На другий склад падає наголос у слові:' 'А: листопад', 'Б: новина', 'В: столяр', 'Г: літопис', | Chosen answer: Г: літопис, Rejected answers: А: листопад, Б: новина, В: столяр, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'М’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах:' 'А: пробиваєт..ся промін..чик', 'Б: заход..те до книгозбір..ні', 'В: гуцул..ське різ..блення', 'Г: чотир..ох велет..нів', | Chosen answer: В: гуцул..ське різ..блення, Rejected answers: А: пробиваєт..ся промін..чик, Б: заход..те до книгозбір..ні, Г: чотир..ох велет..нів | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'М’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах:' 'А: пробиваєт..ся промін..чик', 'Б: заход..те до книгозбір..ні', 'В: гуцул..ське різ..блення', 'Г: чотир..ох велет..нів', | Chosen answer: В: гуцул..ське різ..блення, Rejected answers: А: пробиваєт..ся промін..чик, Б: заход..те до книгозбір..ні, Г: чотир..ох велет..нів | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лексичну помилку допущено в рядку:' 'А: автобус на замовлення', 'Б: бувший директор', 'В: вимкнути електрику', 'Г: образив мимоволі', | Chosen answer: Б: бувший директор, Rejected answers: А: автобус на замовлення, В: вимкнути електрику, Г: образив мимоволі | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лексичну помилку допущено в рядку:' 'А: автобус на замовлення', 'Б: бувший директор', 'В: вимкнути електрику', 'Г: образив мимоволі', | Chosen answer: Б: бувший директор, Rejected answers: А: автобус на замовлення, В: вимкнути електрику, Г: образив мимоволі | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно утворено форму слова у варіанті:' 'А: морських узбережжів', 'Б: на твоєму моніторі', 'В: хочуть навчатися', 'Г: згідно з постановою', | Chosen answer: А: морських узбережжів, Rejected answers: Б: на твоєму моніторі, В: хочуть навчатися, Г: згідно з постановою | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно утворено форму слова у варіанті:' 'А: морських узбережжів', 'Б: на твоєму моніторі', 'В: хочуть навчатися', 'Г: згідно з постановою', | Chosen answer: А: морських узбережжів, Rejected answers: Б: на твоєму моніторі, В: хочуть навчатися, Г: згідно з постановою | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно утворено слово:' 'А: стимулювати', 'Б: вислуховувати', 'В: дискутирувати', 'Г: лідирувати', | Chosen answer: В: дискутирувати, Rejected answers: А: стимулювати, Б: вислуховувати, Г: лідирувати | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно утворено слово:' 'А: стимулювати', 'Б: вислуховувати', 'В: дискутирувати', 'Г: лідирувати', | Chosen answer: В: дискутирувати, Rejected answers: А: стимулювати, Б: вислуховувати, Г: лідирувати | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.