input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
|---|---|---|
Question: 'Неправильно побудовано речення:' 'А: Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік.', 'Б: Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу.', 'В: Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя.', 'Г: Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей.', | Chosen answer: Б: Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу., Rejected answers: А: Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік., В: Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя., Г: Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно побудовано речення:' 'А: Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік.', 'Б: Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу.', 'В: Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя.', 'Г: Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей.', | Chosen answer: Б: Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу., Rejected answers: А: Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік., В: Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя., Г: Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
На місці пропуску в третьому реченні має бути слово:' 'А: моложаву', 'Б: змарнілу', 'В: спекотну', 'Г: сонливу', | Chosen answer: А: моложаву, Rejected answers: Б: змарнілу, В: спекотну, Г: сонливу | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
На місці пропуску в третьому реченні має бути слово:' 'А: моложаву', 'Б: змарнілу', 'В: спекотну', 'Г: сонливу', | Chosen answer: А: моложаву, Rejected answers: Б: змарнілу, В: спекотну, Г: сонливу | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
У знахідному відмінку в тексті вжито іменник:' 'А: дні', 'Б: степи', 'В: барви', 'Г: хмари', | Chosen answer: В: барви, Rejected answers: А: дні, Б: степи, Г: хмари | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
У знахідному відмінку в тексті вжито іменник:' 'А: дні', 'Б: степи', 'В: барви', 'Г: хмари', | Chosen answer: В: барви, Rejected answers: А: дні, Б: степи, Г: хмари | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: Г: п’ятому, Rejected answers: А: першому, Б: другому, В: четвертому, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: четвертому', 'Г: п’ятому', | Chosen answer: Г: п’ятому, Rejected answers: А: першому, Б: другому, В: четвертому, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
Зміст третього речення НЕ є наслідком:' 'А: першого речення', 'Б: другого речення', 'В: четвертого речення', 'Г: п’ятого речення', | Chosen answer: Г: п’ятого речення, Rejected answers: А: першого речення, Б: другого речення, В: четвертого речення, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст і виконайте завдання**
(1) Минали *дні*, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) *Степи* поступово втрачали свої яскраві *барви*, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої *хмари*, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
Зміст третього речення НЕ є наслідком:' 'А: першого речення', 'Б: другого речення', 'В: четвертого речення', 'Г: п’ятого речення', | Chosen answer: Г: п’ятого речення, Rejected answers: А: першого речення, Б: другого речення, В: четвертого речення, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літеру *е* на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка:' 'А: р..тельно, горл..чко, мар..во', 'Б: зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка', 'В: п..ріг, справ..дливий, ст..блина', 'Г: з..рнина, зад..вився, л..вада', 'Д: заб..рати, оп..рація, оч..рет', | Chosen answer: А: р..тельно, горл..чко, мар..во, Rejected answers: Б: зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка, В: п..ріг, справ..дливий, ст..блина, Г: з..рнина, зад..вився, л..вада, Д: заб..рати, оп..рація, оч..рет | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літеру *е* на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка:' 'А: р..тельно, горл..чко, мар..во', 'Б: зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка', 'В: п..ріг, справ..дливий, ст..блина', 'Г: з..рнина, зад..вився, л..вада', 'Д: заб..рати, оп..рація, оч..рет', | Chosen answer: А: р..тельно, горл..чко, мар..во, Rejected answers: Б: зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка, В: п..ріг, справ..дливий, ст..блина, Г: з..рнина, зад..вився, л..вада, Д: заб..рати, оп..рація, оч..рет | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:' 'А: бе..захисний, с..авці, написан..ий', 'Б: сприян..я, шален..ий, розрі..ся', 'В: баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю', 'Г: бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий', 'Д: міськ..ом, під..аний, передміст..я', | Chosen answer: Г: бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий, Rejected answers: А: бе..захисний, с..авці, написан..ий, Б: сприян..я, шален..ий, розрі..ся, В: баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю, Д: міськ..ом, під..аний, передміст..я | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:' 'А: бе..захисний, с..авці, написан..ий', 'Б: сприян..я, шален..ий, розрі..ся', 'В: баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю', 'Г: бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий', 'Д: міськ..ом, під..аний, передміст..я', | Chosen answer: Г: бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий, Rejected answers: А: бе..захисний, с..авці, написан..ий, Б: сприян..я, шален..ий, розрі..ся, В: баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю, Д: міськ..ом, під..аний, передміст..я | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте уривок.
У *молочно(1)білому* світлі *пів(2)місяця* *різно(3)барв’ям* виблискує річка, *по(4)тихеньку* несучи свої хвильки до темних *крає(5)видів*.
Дефіс треба ставити на місці цифри:' 'А: 1', 'Б: 2', 'В: 3', 'Г: 4', 'Д: 5', | Chosen answer: А: 1, Rejected answers: Б: 2, В: 3, Г: 4, Д: 5 | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте уривок.
У *молочно(1)білому* світлі *пів(2)місяця* *різно(3)барв’ям* виблискує річка, *по(4)тихеньку* несучи свої хвильки до темних *крає(5)видів*.
Дефіс треба ставити на місці цифри:' 'А: 1', 'Б: 2', 'В: 3', 'Г: 4', 'Д: 5', | Chosen answer: А: 1, Rejected answers: Б: 2, В: 3, Г: 4, Д: 5 | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Граматичних помилок немає в реченні:' 'А: За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс.', 'Б: Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.', 'В: Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.', 'Г: Цього разу відпочинок здався більш гарнішим.', 'Д: Наступного року очікують холоднуватішого літа.', | Chosen answer: В: Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця., Rejected answers: А: За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс., Б: Шлях через поле видався їм найбільш коротшим., Г: Цього разу відпочинок здався більш гарнішим., Д: Наступного року очікують холоднуватішого літа. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Граматичних помилок немає в реченні:' 'А: За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс.', 'Б: Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.', 'В: Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.', 'Г: Цього разу відпочинок здався більш гарнішим.', 'Д: Наступного року очікують холоднуватішого літа.', | Chosen answer: В: Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця., Rejected answers: А: За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс., Б: Шлях через поле видався їм найбільш коротшим., Г: Цього разу відпочинок здався більш гарнішим., Д: Наступного року очікують холоднуватішого літа. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правил уживання великої літери дотримано в рядку:' 'А: острів Нова Гвінея, Івано-франківська область', 'Б: сузір’я Великого Пса, Балканський півострів', 'В: Друга Світова Війна, Європейський Союз', 'Г: Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація', 'Д: Конституція України, балет «Лісова Пісня»', | Chosen answer: Б: сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Rejected answers: А: острів Нова Гвінея, Івано-франківська область, В: Друга Світова Війна, Європейський Союз, Г: Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація, Д: Конституція України, балет «Лісова Пісня» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правил уживання великої літери дотримано в рядку:' 'А: острів Нова Гвінея, Івано-франківська область', 'Б: сузір’я Великого Пса, Балканський півострів', 'В: Друга Світова Війна, Європейський Союз', 'Г: Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація', 'Д: Конституція України, балет «Лісова Пісня»', | Chosen answer: Б: сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Rejected answers: А: острів Нова Гвінея, Івано-франківська область, В: Друга Світова Війна, Європейський Союз, Г: Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація, Д: Конституція України, балет «Лісова Пісня» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно поєднано іменник із числівником у рядку:' 'А: півтори центнера', 'Б: два з половиною року', 'В: одна десята кілометрів', 'Г: кількадесят учасників', 'Д: двадцять чотири відсотка', | Chosen answer: Г: кількадесят учасників, Rejected answers: А: півтори центнера, Б: два з половиною року, В: одна десята кілометрів, Д: двадцять чотири відсотка | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно поєднано іменник із числівником у рядку:' 'А: півтори центнера', 'Б: два з половиною року', 'В: одна десята кілометрів', 'Г: кількадесят учасників', 'Д: двадцять чотири відсотка', | Chosen answer: Г: кількадесят учасників, Rejected answers: А: півтори центнера, Б: два з половиною року, В: одна десята кілометрів, Д: двадцять чотири відсотка | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно вжито тире в реченні:' 'А: Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.', 'Б: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні.', 'В: У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел.', 'Г: Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди.', 'Д: Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.', | Chosen answer: Д: Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки., Rejected answers: А: Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту., Б: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні., В: У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел., Г: Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно вжито тире в реченні:' 'А: Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.', 'Б: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні.', 'В: У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел.', 'Г: Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди.', 'Д: Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.', | Chosen answer: Д: Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки., Rejected answers: А: Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту., Б: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні., В: У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел., Г: Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка:' 'А: проїжджають, щебінь, вибоїна', 'Б: юрмитись, ляскати, баластний', 'В: зброєносець, ліщина, ялинник', 'Г: вибілюють, яблунька, затишшя', 'Д: щоденний, ялівець, дієздатність', | Chosen answer: Д: щоденний, ялівець, дієздатність, Rejected answers: А: проїжджають, щебінь, вибоїна, Б: юрмитись, ляскати, баластний, В: зброєносець, ліщина, ялинник, Г: вибілюють, яблунька, затишшя, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка:' 'А: проїжджають, щебінь, вибоїна', 'Б: юрмитись, ляскати, баластний', 'В: зброєносець, ліщина, ялинник', 'Г: вибілюють, яблунька, затишшя', 'Д: щоденний, ялівець, дієздатність', | Chosen answer: Д: щоденний, ялівець, дієздатність, Rejected answers: А: проїжджають, щебінь, вибоїна, Б: юрмитись, ляскати, баластний, В: зброєносець, ліщина, ялинник, Г: вибілюють, яблунька, затишшя, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно написано всі прислівники рядка:' 'А: спідлоба, вдвічі, аніскільки', 'Б: уранці, день у день, в п’яте', 'В: поза торік, як-не-як, на жаль', 'Г: будь ласка, що ночі, по-перше', 'Д: з ліва, раз у раз, ледве-ледве', | Chosen answer: А: спідлоба, вдвічі, аніскільки, Rejected answers: Б: уранці, день у день, в п’яте, В: поза торік, як-не-як, на жаль, Г: будь ласка, що ночі, по-перше, Д: з ліва, раз у раз, ледве-ледве | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно написано всі прислівники рядка:' 'А: спідлоба, вдвічі, аніскільки', 'Б: уранці, день у день, в п’яте', 'В: поза торік, як-не-як, на жаль', 'Г: будь ласка, що ночі, по-перше', 'Д: з ліва, раз у раз, ледве-ледве', | Chosen answer: А: спідлоба, вдвічі, аніскільки, Rejected answers: Б: уранці, день у день, в п’яте, В: поза торік, як-не-як, на жаль, Г: будь ласка, що ночі, по-перше, Д: з ліва, раз у раз, ледве-ледве | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»:' 'А: мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.', 'Б: перед вами раптово розпросториться лазурове море.', 'В: дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.', 'Г: згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.', 'Д: усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.', | Chosen answer: В: дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем., Rejected answers: А: мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів., Б: перед вами раптово розпросториться лазурове море., Г: згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича., Д: усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»:' 'А: мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.', 'Б: перед вами раптово розпросториться лазурове море.', 'В: дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.', 'Г: згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.', 'Д: усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.', | Chosen answer: В: дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем., Rejected answers: А: мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів., Б: перед вами раптово розпросториться лазурове море., Г: згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича., Д: усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку:' 'А: говорімо правильно', 'Б: швидше переходимо', 'В: понесли до майстерні', 'Г: усім стояти струнко', 'Д: подякуємо господарям', | Chosen answer: А: говорімо правильно, Rejected answers: Б: швидше переходимо, В: понесли до майстерні, Г: усім стояти струнко, Д: подякуємо господарям | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку:' 'А: говорімо правильно', 'Б: швидше переходимо', 'В: понесли до майстерні', 'Г: усім стояти струнко', 'Д: подякуємо господарям', | Chosen answer: А: говорімо правильно, Rejected answers: Б: швидше переходимо, В: понесли до майстерні, Г: усім стояти струнко, Д: подякуємо господарям | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Поширеним є речення:' 'А: Ранок був свіжим.', 'Б: Тиша ніби скло.', 'В: Запахло медом.', 'Г: Став накрапати дощ.', 'Д: Три тополі обнялися.', | Chosen answer: В: Запахло медом., Rejected answers: А: Ранок був свіжим., Б: Тиша ніби скло., Г: Став накрапати дощ., Д: Три тополі обнялися. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Поширеним є речення:' 'А: Ранок був свіжим.', 'Б: Тиша ніби скло.', 'В: Запахло медом.', 'Г: Став накрапати дощ.', 'Д: Три тополі обнялися.', | Chosen answer: В: Запахло медом., Rejected answers: А: Ранок був свіжим., Б: Тиша ніби скло., Г: Став накрапати дощ., Д: Три тополі обнялися. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Уранці землю притрусив легкий сніжок…» обрати:' 'А: лишивши на землі неприкриті плями.', 'Б: дарма що була середина жовтня.', 'В: а вечір видався дивовижно теплим.', 'Г: так що вийти на футбольне поле ми не змогли.', 'Д: і перетворив галявину на строкатий візерунок.', | Chosen answer: В: а вечір видався дивовижно теплим., Rejected answers: А: лишивши на землі неприкриті плями., Б: дарма що була середина жовтня., Г: так що вийти на футбольне поле ми не змогли., Д: і перетворив галявину на строкатий візерунок. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Уранці землю притрусив легкий сніжок…» обрати:' 'А: лишивши на землі неприкриті плями.', 'Б: дарма що була середина жовтня.', 'В: а вечір видався дивовижно теплим.', 'Г: так що вийти на футбольне поле ми не змогли.', 'Д: і перетворив галявину на строкатий візерунок.', | Chosen answer: В: а вечір видався дивовижно теплим., Rejected answers: А: лишивши на землі неприкриті плями., Б: дарма що була середина жовтня., Г: так що вийти на футбольне поле ми не змогли., Д: і перетворив галявину на строкатий візерунок. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Трискладовість, відповідно до тексту, є характерною для всіх наведених нижче понять, ОКРІМ:' 'А: навколишнього світу', 'Б: людського житла', 'В: Дерева життя', 'Г: родинних зв'язків', | Chosen answer: Г: родинних зв'язків, Rejected answers: А: навколишнього світу, Б: людського житла, В: Дерева життя, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Трискладовість, відповідно до тексту, є характерною для всіх наведених нижче понять, ОКРІМ:' 'А: навколишнього світу', 'Б: людського житла', 'В: Дерева життя', 'Г: родинних зв'язків', | Chosen answer: Г: родинних зв'язків, Rejected answers: А: навколишнього світу, Б: людського житла, В: Дерева життя, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Слово, виділене в реченні «Маючи такі *прекрасні* символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять…» (рядки 12–14), ужито зі значенням:' 'А: який має привабливий вигляд, милує око', 'Б: який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості', 'В: надзвичайно вдалий, влучний', 'Г: сповнений високого значення, глибокого змісту', | Chosen answer: Г: сповнений високого значення, глибокого змісту, Rejected answers: А: який має привабливий вигляд, милує око, Б: який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості, В: надзвичайно вдалий, влучний, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Слово, виділене в реченні «Маючи такі *прекрасні* символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять…» (рядки 12–14), ужито зі значенням:' 'А: який має привабливий вигляд, милує око', 'Б: який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості', 'В: надзвичайно вдалий, влучний', 'Г: сповнений високого значення, глибокого змісту', | Chosen answer: Г: сповнений високого значення, глибокого змісту, Rejected answers: А: який має привабливий вигляд, милує око, Б: який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості, В: надзвичайно вдалий, влучний, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Родючість в орнаменті символізують зображення:' 'А: ромбів', 'Б: розеток', 'В: «круторогів»', 'Г: гілочок верби', | Chosen answer: А: ромбів, Rejected answers: Б: розеток, В: «круторогів», Г: гілочок верби | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Родючість в орнаменті символізують зображення:' 'А: ромбів', 'Б: розеток', 'В: «круторогів»', 'Г: гілочок верби', | Chosen answer: А: ромбів, Rejected answers: Б: розеток, В: «круторогів», Г: гілочок верби | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Аргументами до тези «…саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його частина мала символічне значення» (рядки 21–22) є всі наведені нижче висловлення, ОКРІМ:' 'А: За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної.', 'Б: Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами.', 'В: На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах.', 'Г: Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги.', | Chosen answer: Г: Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги., Rejected answers: А: За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної., Б: Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами., В: На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Аргументами до тези «…саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його частина мала символічне значення» (рядки 21–22) є всі наведені нижче висловлення, ОКРІМ:' 'А: За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної.', 'Б: Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами.', 'В: На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах.', 'Г: Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги.', | Chosen answer: Г: Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги., Rejected answers: А: За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної., Б: Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами., В: На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Речення «Що ж таке оберіг?» (рядок 10) використано:' 'А: для відображення емоційного стану автора тексту', 'Б: як засіб зв’язку між абзацами', 'В: для вираження головної думки тексту', 'Г: як запитання, що не потребує відповіді', | Chosen answer: Б: як засіб зв’язку між абзацами, Rejected answers: А: для відображення емоційного стану автора тексту, В: для вираження головної думки тексту, Г: як запитання, що не потребує відповіді | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Речення «Що ж таке оберіг?» (рядок 10) використано:' 'А: для відображення емоційного стану автора тексту', 'Б: як засіб зв’язку між абзацами', 'В: для вираження головної думки тексту', 'Г: як запитання, що не потребує відповіді', | Chosen answer: Б: як засіб зв’язку між абзацами, Rejected answers: А: для відображення емоційного стану автора тексту, В: для вираження головної думки тексту, Г: як запитання, що не потребує відповіді | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Загальним щодо інших є зміст висловлення:' 'А: Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки).', 'Б: Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів.', 'В: Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.', 'Г: Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо.', | Chosen answer: Б: Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів., Rejected answers: А: Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки)., В: Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево., Г: Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Загальним щодо інших є зміст висловлення:' 'А: Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки).', 'Б: Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів.', 'В: Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.', 'Г: Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо.', | Chosen answer: Б: Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів., Rejected answers: А: Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки)., В: Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево., Г: Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
У тексті НЕ розглядається символічне значення:' 'А: рушника', 'Б: сорочки', 'В: хати', 'Г: писанки', | Chosen answer: Б: сорочки, Rejected answers: А: рушника, В: хати, Г: писанки | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
У тексті НЕ розглядається символічне значення:' 'А: рушника', 'Б: сорочки', 'В: хати', 'Г: писанки', | Chosen answer: Б: сорочки, Rejected answers: А: рушника, В: хати, Г: писанки | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Рядки 63–80 об’єднані мікротемою:' 'А: символи воскресіння природи', 'Б: писанкові орнаменти', 'В: культ небесного змія', 'Г: солярні знаки', | Chosen answer: Б: писанкові орнаменти, Rejected answers: А: символи воскресіння природи, В: культ небесного змія, Г: солярні знаки | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Наші обереги**
(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.
(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.
(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»
(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.
(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.
(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».
(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).
(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.
(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.
(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.
(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.
*За Лідією Вудвуд, 851 слово*
Рядки 63–80 об’єднані мікротемою:' 'А: символи воскресіння природи', 'Б: писанкові орнаменти', 'В: культ небесного змія', 'Г: солярні знаки', | Chosen answer: Б: писанкові орнаменти, Rejected answers: А: символи воскресіння природи, В: культ небесного змія, Г: солярні знаки | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Рядки
*Наїхала старшина*
*До вдовиного двора,*
*Стала думать і гадать,*
*Кого в рекрути віддать*
узяті з:' 'А: суспільно-побутової пісні', 'Б: календарно-обрядової пісні', 'В: історичної пісні', 'Г: балади', 'Д: думи', | Chosen answer: А: суспільно-побутової пісні, Rejected answers: Б: календарно-обрядової пісні, В: історичної пісні, Г: балади, Д: думи | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Рядки
*Наїхала старшина*
*До вдовиного двора,*
*Стала думать і гадать,*
*Кого в рекрути віддать*
узяті з:' 'А: суспільно-побутової пісні', 'Б: календарно-обрядової пісні', 'В: історичної пісні', 'Г: балади', 'Д: думи', | Chosen answer: А: суспільно-побутової пісні, Rejected answers: Б: календарно-обрядової пісні, В: історичної пісні, Г: балади, Д: думи | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено:' 'А: бенкет у князя Святослава', 'Б: весілля князя Ігоря та Ярославни', 'В: епізод князівських міжусобиць', 'Г: поразку Ігоря в бою з половцями', 'Д: святкування повернення Ігоря з половецького полону', | Chosen answer: Г: поразку Ігоря в бою з половцями, Rejected answers: А: бенкет у князя Святослава, Б: весілля князя Ігоря та Ярославни, В: епізод князівських міжусобиць, Д: святкування повернення Ігоря з половецького полону | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено:' 'А: бенкет у князя Святослава', 'Б: весілля князя Ігоря та Ярославни', 'В: епізод князівських міжусобиць', 'Г: поразку Ігоря в бою з половцями', 'Д: святкування повернення Ігоря з половецького полону', | Chosen answer: Г: поразку Ігоря в бою з половцями, Rejected answers: А: бенкет у князя Святослава, Б: весілля князя Ігоря та Ярославни, В: епізод князівських міжусобиць, Д: святкування повернення Ігоря з половецького полону | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона», — заявляють герої твору:' 'А: «Наталка Полтавка»', 'Б: «Земля»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Лісова пісня»', 'Д: «Катерина»', | Chosen answer: А: «Наталка Полтавка», Rejected answers: Б: «Земля», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Лісова пісня», Д: «Катерина» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона», — заявляють герої твору:' 'А: «Наталка Полтавка»', 'Б: «Земля»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Лісова пісня»', 'Д: «Катерина»', | Chosen answer: А: «Наталка Полтавка», Rejected answers: Б: «Земля», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Лісова пісня», Д: «Катерина» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Іван Котляревський увів до тексту «Наталки Полтавки» пісню Марусі Чурай:' 'А: «Видно шляхи полтавськії…»', 'Б: «Сонце низенько, вечір близенько…»', 'В: «Ой під вишнею, під черешнею…»', 'Г: «Всякому місту звичай і права...»', 'Д: «Віють вітри, віють буйні…»', | Chosen answer: Д: «Віють вітри, віють буйні…», Rejected answers: А: «Видно шляхи полтавськії…», Б: «Сонце низенько, вечір близенько…», В: «Ой під вишнею, під черешнею…», Г: «Всякому місту звичай і права...», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Іван Котляревський увів до тексту «Наталки Полтавки» пісню Марусі Чурай:' 'А: «Видно шляхи полтавськії…»', 'Б: «Сонце низенько, вечір близенько…»', 'В: «Ой під вишнею, під черешнею…»', 'Г: «Всякому місту звичай і права...»', 'Д: «Віють вітри, віють буйні…»', | Chosen answer: Д: «Віють вітри, віють буйні…», Rejected answers: А: «Видно шляхи полтавськії…», Б: «Сонце низенько, вечір близенько…», В: «Ой під вишнею, під черешнею…», Г: «Всякому місту звичай і права...», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро», — так схарактеризовано героя твору:' 'А: Пантелеймона Куліша', 'Б: Панаса Мирного', 'В: Марка Вовчка', 'Г: Івана Багряного', 'Д: Олександра Довженка', | Chosen answer: В: Марка Вовчка, Rejected answers: А: Пантелеймона Куліша, Б: Панаса Мирного, Г: Івана Багряного, Д: Олександра Довженка | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро», — так схарактеризовано героя твору:' 'А: Пантелеймона Куліша', 'Б: Панаса Мирного', 'В: Марка Вовчка', 'Г: Івана Багряного', 'Д: Олександра Довженка', | Chosen answer: В: Марка Вовчка, Rejected answers: А: Пантелеймона Куліша, Б: Панаса Мирного, Г: Івана Багряного, Д: Олександра Довженка | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Протягом понад століття відбуваються події твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Тіні забутих предків»', 'В: «Земля»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Чорна рада»', | Chosen answer: Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Тіні забутих предків», В: «Земля», Д: «Чорна рада» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Протягом понад століття відбуваються події твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Тіні забутих предків»', 'В: «Земля»', 'Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', 'Д: «Чорна рада»', | Chosen answer: Г: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Тіні забутих предків», В: «Земля», Д: «Чорна рада» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Упевненість у тому, що
*Сила родиться й завзяття*
*Не ридать, а добувати,*
*Хоч синам, як не собі,*
*Кращу долю в боротьбі*
висловлене у творі:' 'А: «De libertate»', 'Б: «Стилет чи стилос?»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «Гімн»', | Chosen answer: Д: «Гімн», Rejected answers: А: «De libertate», Б: «Стилет чи стилос?», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Упевненість у тому, що
*Сила родиться й завзяття*
*Не ридать, а добувати,*
*Хоч синам, як не собі,*
*Кращу долю в боротьбі*
висловлене у творі:' 'А: «De libertate»', 'Б: «Стилет чи стилос?»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «Гімн»', | Chosen answer: Д: «Гімн», Rejected answers: А: «De libertate», Б: «Стилет чи стилос?», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», — сказано про персонажів твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Гайдамаки»', 'В: «Енеїда»', 'Г: «Чорна рада»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: А: «Кайдашева сім’я», Rejected answers: Б: «Гайдамаки», В: «Енеїда», Г: «Чорна рада», Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», — сказано про персонажів твору:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Гайдамаки»', 'В: «Енеїда»', 'Г: «Чорна рада»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: А: «Кайдашева сім’я», Rejected answers: Б: «Гайдамаки», В: «Енеїда», Г: «Чорна рада», Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Жити хочу! Геть, думи сумні!» — такою є провідна думка твору:' 'А: Івана Франка', 'Б: Лесі Українки', 'В: Тараса Шевченка', 'Г: Григорія Сковороди', 'Д: Миколи Вороного', | Chosen answer: Б: Лесі Українки, Rejected answers: А: Івана Франка, В: Тараса Шевченка, Г: Григорія Сковороди, Д: Миколи Вороного | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Жити хочу! Геть, думи сумні!» — такою є провідна думка твору:' 'А: Івана Франка', 'Б: Лесі Українки', 'В: Тараса Шевченка', 'Г: Григорія Сковороди', 'Д: Миколи Вороного', | Chosen answer: Б: Лесі Українки, Rejected answers: А: Івана Франка, В: Тараса Шевченка, Г: Григорія Сковороди, Д: Миколи Вороного | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем:' 'А: «Чого являєшся мені у сні»', 'Б: «Блакитна Панна»', 'В: «О земле втрачена, явися!..»', 'Г: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Д: «Молюсь і вірю…»', | Chosen answer: Б: «Блакитна Панна», Rejected answers: А: «Чого являєшся мені у сні», В: «О земле втрачена, явися!..», Г: «О слово рідне! Орле скутий!..», Д: «Молюсь і вірю…» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем:' 'А: «Чого являєшся мені у сні»', 'Б: «Блакитна Панна»', 'В: «О земле втрачена, явися!..»', 'Г: «О слово рідне! Орле скутий!..»', 'Д: «Молюсь і вірю…»', | Chosen answer: Б: «Блакитна Панна», Rejected answers: А: «Чого являєшся мені у сні», В: «О земле втрачена, явися!..», Г: «О слово рідне! Орле скутий!..», Д: «Молюсь і вірю…» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Переломаним кликали в селі» головного героя твору:' 'А: «Максим Гримач»', 'Б: «Момент»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Камінний хрест»', 'Д: «Земля»', | Chosen answer: Г: «Камінний хрест», Rejected answers: А: «Максим Гримач», Б: «Момент», В: «Тіні забутих предків», Д: «Земля» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Переломаним кликали в селі» головного героя твору:' 'А: «Максим Гримач»', 'Б: «Момент»', 'В: «Тіні забутих предків»', 'Г: «Камінний хрест»', 'Д: «Земля»', | Chosen answer: Г: «Камінний хрест», Rejected answers: А: «Максим Гримач», Б: «Момент», В: «Тіні забутих предків», Д: «Земля» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору:' 'А: Миколи Вороного', 'Б: Максима Рильського', 'В: Олександра Олеся', 'Г: Богдана-Ігоря Антонича', 'Д: Павла Тичини', | Chosen answer: Г: Богдана-Ігоря Антонича, Rejected answers: А: Миколи Вороного, Б: Максима Рильського, В: Олександра Олеся, Д: Павла Тичини | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору:' 'А: Миколи Вороного', 'Б: Максима Рильського', 'В: Олександра Олеся', 'Г: Богдана-Ігоря Антонича', 'Д: Павла Тичини', | Chosen answer: Г: Богдана-Ігоря Антонича, Rejected answers: А: Миколи Вороного, Б: Максима Рильського, В: Олександра Олеся, Д: Павла Тичини | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Батьківщину, як і рідну матір, не обирають — це провідна думка вірша:' 'А: Василя Симоненка', 'Б: Ліни Костенко', 'В: Володимира Сосюри', 'Г: Василя Стуса', 'Д: Івана Драча', | Chosen answer: А: Василя Симоненка, Rejected answers: Б: Ліни Костенко, В: Володимира Сосюри, Г: Василя Стуса, Д: Івана Драча | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Батьківщину, як і рідну матір, не обирають — це провідна думка вірша:' 'А: Василя Симоненка', 'Б: Ліни Костенко', 'В: Володимира Сосюри', 'Г: Василя Стуса', 'Д: Івана Драча', | Chosen answer: А: Василя Симоненка, Rejected answers: Б: Ліни Костенко, В: Володимира Сосюри, Г: Василя Стуса, Д: Івана Драча | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'В уривку «її пісні — як перло многоцінне, / як дивен скарб серед земних марнот» йдеться про головну героїню твору:' 'А: Павла Тичини', 'Б: Максима Рильського', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Івана Драча', 'Д: Андрія Малишка', | Chosen answer: В: Ліни Костенко, Rejected answers: А: Павла Тичини, Б: Максима Рильського, Г: Івана Драча, Д: Андрія Малишка | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'В уривку «її пісні — як перло многоцінне, / як дивен скарб серед земних марнот» йдеться про головну героїню твору:' 'А: Павла Тичини', 'Б: Максима Рильського', 'В: Ліни Костенко', 'Г: Івана Драча', 'Д: Андрія Малишка', | Chosen answer: В: Ліни Костенко, Rejected answers: А: Павла Тичини, Б: Максима Рильського, Г: Івана Драча, Д: Андрія Малишка | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Як добре те, що смерті не боюсь я», — заявляє ліричний герой поезії:' 'А: Євгена Маланюка', 'Б: Василя Стуса', 'В: Івана Драча', 'Г: Павла Тичини', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: Б: Василя Стуса, Rejected answers: А: Євгена Маланюка, В: Івана Драча, Г: Павла Тичини, Д: Максима Рильського | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Як добре те, що смерті не боюсь я», — заявляє ліричний герой поезії:' 'А: Євгена Маланюка', 'Б: Василя Стуса', 'В: Івана Драча', 'Г: Павла Тичини', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: Б: Василя Стуса, Rejected answers: А: Євгена Маланюка, В: Івана Драча, Г: Павла Тичини, Д: Максима Рильського | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця…»:' 'А: Мартина Борулю', 'Б: Олександра Діденка', 'В: Максима Гримача', 'Г: Степана Радченка', 'Д: Мину Мазайла', | Chosen answer: Д: Мину Мазайла, Rejected answers: А: Мартина Борулю, Б: Олександра Діденка, В: Максима Гримача, Г: Степана Радченка, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця…»:' 'А: Мартина Борулю', 'Б: Олександра Діденка', 'В: Максима Гримача', 'Г: Степана Радченка', 'Д: Мину Мазайла', | Chosen answer: Д: Мину Мазайла, Rejected answers: А: Мартина Борулю, Б: Олександра Діденка, В: Максима Гримача, Г: Степана Радченка, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Людина із села, яка прийшла «завоювати» місто, а разом з тим принесла до міста всі свої страхи, комплекси і застереження — таким є головний герой твору:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Григора Тютюнника', 'В: Ольги Кобилянської', 'Г: Володимира Винниченка', 'Д: Валер’яна Підмогильного', | Chosen answer: Д: Валер’яна Підмогильного, Rejected answers: А: Олеся Гончара, Б: Григора Тютюнника, В: Ольги Кобилянської, Г: Володимира Винниченка, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Людина із села, яка прийшла «завоювати» місто, а разом з тим принесла до міста всі свої страхи, комплекси і застереження — таким є головний герой твору:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Григора Тютюнника', 'В: Ольги Кобилянської', 'Г: Володимира Винниченка', 'Д: Валер’яна Підмогильного', | Chosen answer: Д: Валер’яна Підмогильного, Rejected answers: А: Олеся Гончара, Б: Григора Тютюнника, В: Ольги Кобилянської, Г: Володимира Винниченка, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, — перед нами постає драма людини, яка не відбулася», — сказано про:' 'А: Григорія Многогрішного', 'Б: Сашка Діденка', 'В: Грицька Бобренка', 'Г: Василя Кравчину', 'Д: Мокія Мазайла', | Chosen answer: В: Грицька Бобренка, Rejected answers: А: Григорія Многогрішного, Б: Сашка Діденка, Г: Василя Кравчину, Д: Мокія Мазайла | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, — перед нами постає драма людини, яка не відбулася», — сказано про:' 'А: Григорія Многогрішного', 'Б: Сашка Діденка', 'В: Грицька Бобренка', 'Г: Василя Кравчину', 'Д: Мокія Мазайла', | Chosen answer: В: Грицька Бобренка, Rejected answers: А: Григорія Многогрішного, Б: Сашка Діденка, Г: Василя Кравчину, Д: Мокія Мазайла | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Із гетьманом Дем’яном Многогрішним пов'язаний образ головного героя твору:' 'А: «Маруся Чурай»', 'Б: «За мить щастя»', 'В: «Україна в огні»', 'Г: «Тигролови»', 'Д: «Мина Мазайло»', | Chosen answer: Г: «Тигролови», Rejected answers: А: «Маруся Чурай», Б: «За мить щастя», В: «Україна в огні», Д: «Мина Мазайло» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Із гетьманом Дем’яном Многогрішним пов'язаний образ головного героя твору:' 'А: «Маруся Чурай»', 'Б: «За мить щастя»', 'В: «Україна в огні»', 'Г: «Тигролови»', 'Д: «Мина Мазайло»', | Chosen answer: Г: «Тигролови», Rejected answers: А: «Маруся Чурай», Б: «За мить щастя», В: «Україна в огні», Д: «Мина Мазайло» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літературу постмодернізму представляє:' 'А: Іван Драч', 'Б: Іван Багряний', 'В: Юрій Андрухович', 'Г: Василь Стус', 'Д: Євген Маланюк', | Chosen answer: В: Юрій Андрухович, Rejected answers: А: Іван Драч, Б: Іван Багряний, Г: Василь Стус, Д: Євген Маланюк | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літературу постмодернізму представляє:' 'А: Іван Драч', 'Б: Іван Багряний', 'В: Юрій Андрухович', 'Г: Василь Стус', 'Д: Євген Маланюк', | Chosen answer: В: Юрій Андрухович, Rejected answers: А: Іван Драч, Б: Іван Багряний, Г: Василь Стус, Д: Євген Маланюк | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Поява першого керамічного посуду - це характерна риса епохи:' 'А: палеоліту.', 'Б: мезоліту.', 'В: енеоліту.', 'Г: неоліту.', | Chosen answer: Г: неоліту., Rejected answers: А: палеоліту., Б: мезоліту., В: енеоліту., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Поява першого керамічного посуду - це характерна риса епохи:' 'А: палеоліту.', 'Б: мезоліту.', 'В: енеоліту.', 'Г: неоліту.', | Chosen answer: Г: неоліту., Rejected answers: А: палеоліту., Б: мезоліту., В: енеоліту., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що стало одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець?:' 'А: повернення Ольгою під владу Києва древлян', 'Б: прийняття княгинею християнства', 'В: розпуск княгинею варязьких дружин', 'Г: оголошення Ольгою війни Хозарському каганатові', | Chosen answer: Б: прийняття княгинею християнства, Rejected answers: А: повернення Ольгою під владу Києва древлян, В: розпуск княгинею варязьких дружин, Г: оголошення Ольгою війни Хозарському каганатові | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що стало одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець?:' 'А: повернення Ольгою під владу Києва древлян', 'Б: прийняття княгинею християнства', 'В: розпуск княгинею варязьких дружин', 'Г: оголошення Ольгою війни Хозарському каганатові', | Chosen answer: Б: прийняття княгинею християнства, Rejected answers: А: повернення Ольгою під владу Києва древлян, В: розпуск княгинею варязьких дружин, Г: оголошення Ольгою війни Хозарському каганатові | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так:
«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?:' 'А: Олега', 'Б: Ігоря', 'В: Святослава', 'Г: Володимира', | Chosen answer: В: Святослава, Rejected answers: А: Олега, Б: Ігоря, Г: Володимира | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так:
«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?:' 'А: Олега', 'Б: Ігоря', 'В: Святослава', 'Г: Володимира', | Chosen answer: В: Святослава, Rejected answers: А: Олега, Б: Ігоря, Г: Володимира | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:
«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?*:' 'А: 1054 р.', 'Б: 1097 р.', 'В: 1113 р.', 'Г: 1187 р.', | Chosen answer: Б: 1097 р., Rejected answers: А: 1054 р., В: 1113 р., Г: 1187 р. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:
«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?*:' 'А: 1054 р.', 'Б: 1097 р.', 'В: 1113 р.', 'Г: 1187 р.', | Chosen answer: Б: 1097 р., Rejected answers: А: 1054 р., В: 1113 р., Г: 1187 р. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.