input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
|---|---|---|
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Розповідаючи про Олену Телігу, автор уживає слово *одіссея* (рядок 6), підкреслюючи, що:' 'А: все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень', 'Б: формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями', 'В: вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх', 'Г: вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала', | Chosen answer: Б: формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями, Rejected answers: А: все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень, В: вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх, Г: вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Розповідаючи про Олену Телігу, автор уживає слово *одіссея* (рядок 6), підкреслюючи, що:' 'А: все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень', 'Б: формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями', 'В: вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх', 'Г: вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала', | Chosen answer: Б: формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями, Rejected answers: А: все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень, В: вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх, Г: вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
За стильовими ознаками текст є:' 'А: науково-популярним', 'Б: офіційно-діловим', 'В: художнім', 'Г: розмовним', | Chosen answer: А: науково-популярним, Rejected answers: Б: офіційно-діловим, В: художнім, Г: розмовним | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
За стильовими ознаками текст є:' 'А: науково-популярним', 'Б: офіційно-діловим', 'В: художнім', 'Г: розмовним', | Chosen answer: А: науково-популярним, Rejected answers: Б: офіційно-діловим, В: художнім, Г: розмовним | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Слово *перебирає* (рядок 48) у тексті означає:' 'А: бере до рук одне за одним', 'Б: виявляє нерішучість, діє обережно', 'В: послідовно обдумує, зважує', 'Г: бере на себе відповідальність', | Chosen answer: Г: бере на себе відповідальність, Rejected answers: А: бере до рук одне за одним, Б: виявляє нерішучість, діє обережно, В: послідовно обдумує, зважує, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Слово *перебирає* (рядок 48) у тексті означає:' 'А: бере до рук одне за одним', 'Б: виявляє нерішучість, діє обережно', 'В: послідовно обдумує, зважує', 'Г: бере на себе відповідальність', | Chosen answer: Г: бере на себе відповідальність, Rejected answers: А: бере до рук одне за одним, Б: виявляє нерішучість, діє обережно, В: послідовно обдумує, зважує, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Називаючи О. Телігу *моральним максималістом* автор уважає, що вона:' 'А: не здатна на компроміси із совістю', 'Б: віддана національній ідеї', 'В: прагне бути прикладом для інших', 'Г: не вміє пристосовуватися до інших', | Chosen answer: А: не здатна на компроміси із совістю, Rejected answers: Б: віддана національній ідеї, В: прагне бути прикладом для інших, Г: не вміє пристосовуватися до інших | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Називаючи О. Телігу *моральним максималістом* автор уважає, що вона:' 'А: не здатна на компроміси із совістю', 'Б: віддана національній ідеї', 'В: прагне бути прикладом для інших', 'Г: не вміє пристосовуватися до інших', | Chosen answer: А: не здатна на компроміси із совістю, Rejected answers: Б: віддана національній ідеї, В: прагне бути прикладом для інших, Г: не вміє пристосовуватися до інших | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Основну думку тексту виражає речення:' 'А: У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20).', 'Б: Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26).', 'В: Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41).', 'Г: За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62).', | Chosen answer: Б: Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26)., Rejected answers: А: У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20)., В: Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41)., Г: За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62). | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Основну думку тексту виражає речення:' 'А: У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20).', 'Б: Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26).', 'В: Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41).', 'Г: За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62).', | Chosen answer: Б: Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26)., Rejected answers: А: У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20)., В: Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41)., Г: За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62). | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
У переносному значенні вжито слово, виділене в реченні:' 'А: Потужні *хвилі* визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10).', 'Б: Під час більшовицького *наступу* 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11).', 'В: Це не квола істота, не *рабиня*, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31).', 'Г: Тут друкувалися талановиті *твори* українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51).', | Chosen answer: А: Потужні *хвилі* визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10)., Rejected answers: Б: Під час більшовицького *наступу* 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11)., В: Це не квола істота, не *рабиня*, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31)., Г: Тут друкувалися талановиті *твори* українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51). | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
У переносному значенні вжито слово, виділене в реченні:' 'А: Потужні *хвилі* визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10).', 'Б: Під час більшовицького *наступу* 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11).', 'В: Це не квола істота, не *рабиня*, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31).', 'Г: Тут друкувалися талановиті *твори* українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51).', | Chosen answer: А: Потужні *хвилі* визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10)., Rejected answers: Б: Під час більшовицького *наступу* 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11)., В: Це не квола істота, не *рабиня*, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31)., Г: Тут друкувалися талановиті *твори* українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51). | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-5) є:' 'А: лексичний повтор', 'Б: займенник', 'В: вставне слово', 'Г: прислівник', | Chosen answer: Б: займенник, Rejected answers: А: лексичний повтор, В: вставне слово, Г: прислівник | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-5) є:' 'А: лексичний повтор', 'Б: займенник', 'В: вставне слово', 'Г: прислівник', | Chosen answer: Б: займенник, Rejected answers: А: лексичний повтор, В: вставне слово, Г: прислівник | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Судячи зі змісту тексту, авторський задум полягає в тому, щоб:' 'А: розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги', 'Б: дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги', 'В: проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції', 'Г: розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги', | Chosen answer: А: розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги, Rejected answers: Б: дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги, В: проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції, Г: розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери рядків**) і виконайте завдання**
**Олена Теліга**
(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.
(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».
(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.
(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.
(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.
(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.
(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.
(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.
*За Ю. Ковалевим (605 слів)*
Судячи зі змісту тексту, авторський задум полягає в тому, щоб:' 'А: розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги', 'Б: дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги', 'В: проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції', 'Г: розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги', | Chosen answer: А: розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги, Rejected answers: Б: дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги, В: проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції, Г: розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Рядки
*Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько, розвеселися*
узято з:' 'А: родинно-побутової пісні', 'Б: календарно-обрядової пісні', 'В: історичної пісні', 'Г: балади', 'Д: думи', | Chosen answer: А: родинно-побутової пісні, Rejected answers: Б: календарно-обрядової пісні, В: історичної пісні, Г: балади, Д: думи | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Рядки
*Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько, розвеселися*
узято з:' 'А: родинно-побутової пісні', 'Б: календарно-обрядової пісні', 'В: історичної пісні', 'Г: балади', 'Д: думи', | Chosen answer: А: родинно-побутової пісні, Rejected answers: Б: календарно-обрядової пісні, В: історичної пісні, Г: балади, Д: думи | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»:' 'А: Всеволода', 'Б: Святослава', 'В: Кончака', 'Г: Ігоря', 'Д: Ярослава', | Chosen answer: Г: Ігоря, Rejected answers: А: Всеволода, Б: Святослава, В: Кончака, Д: Ярослава | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»:' 'А: Всеволода', 'Б: Святослава', 'В: Кончака', 'Г: Ігоря', 'Д: Ярослава', | Chosen answer: Г: Ігоря, Rejected answers: А: Всеволода, Б: Святослава, В: Кончака, Д: Ярослава | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі», - говорить матері:' 'А: Маруся Дрот', 'Б: Леся Черевань', 'В: Наталка Полтавка', 'Г: Катря Тримач', 'Д: Галя Ґудзь', | Chosen answer: В: Наталка Полтавка, Rejected answers: А: Маруся Дрот, Б: Леся Черевань, Г: Катря Тримач, Д: Галя Ґудзь | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі», - говорить матері:' 'А: Маруся Дрот', 'Б: Леся Черевань', 'В: Наталка Полтавка', 'Г: Катря Тримач', 'Д: Галя Ґудзь', | Chosen answer: В: Наталка Полтавка, Rejected answers: А: Маруся Дрот, Б: Леся Черевань, Г: Катря Тримач, Д: Галя Ґудзь | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У рядках
*Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік,
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав*
ідеться про:' 'А: Гомера', 'Б: Вергілія', 'В: Овідія', 'Г: Софокла', 'Д: Горація', | Chosen answer: Б: Вергілія, Rejected answers: А: Гомера, В: Овідія, Г: Софокла, Д: Горація | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У рядках
*Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік,
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав*
ідеться про:' 'А: Гомера', 'Б: Вергілія', 'В: Овідія', 'Г: Софокла', 'Д: Горація', | Chosen answer: Б: Вергілія, Rejected answers: А: Гомера, В: Овідія, Г: Софокла, Д: Горація | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода - головою ляже, а вирятує: нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана...»:' 'А: Наума Дрота', 'Б: Мартина Борулі', 'В: Максима Гримача', 'Г: Омелька Кайдаша', 'Д: Івана Дідуха', | Chosen answer: В: Максима Гримача, Rejected answers: А: Наума Дрота, Б: Мартина Борулі, Г: Омелька Кайдаша, Д: Івана Дідуха | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода - головою ляже, а вирятує: нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана...»:' 'А: Наума Дрота', 'Б: Мартина Борулі', 'В: Максима Гримача', 'Г: Омелька Кайдаша', 'Д: Івана Дідуха', | Chosen answer: В: Максима Гримача, Rejected answers: А: Наума Дрота, Б: Мартина Борулі, Г: Омелька Кайдаша, Д: Івана Дідуха | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджували свою розмову з ними» характеризують:' 'А: Марійку Федорчук', 'Б: Меланію Черевань', 'В: Настю Дрот', 'Г: Явдоху Ґудзь', 'Д: Марусю Кайдашиху', | Chosen answer: Д: Марусю Кайдашиху, Rejected answers: А: Марійку Федорчук, Б: Меланію Черевань, В: Настю Дрот, Г: Явдоху Ґудзь, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджували свою розмову з ними» характеризують:' 'А: Марійку Федорчук', 'Б: Меланію Черевань', 'В: Настю Дрот', 'Г: Явдоху Ґудзь', 'Д: Марусю Кайдашиху', | Chosen answer: Д: Марусю Кайдашиху, Rejected answers: А: Марійку Федорчук, Б: Меланію Черевань, В: Настю Дрот, Г: Явдоху Ґудзь, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Я ж вам гармати слів повиставляв!
Я ж ніс за вас камінного хреста,
Аж захлиналась у сльозах земля!» - писав Іван Драч про:' 'А: Михайла Коцюбинського', 'Б: Панаса Мирного', 'В: Василя Стефаника', 'Г: Івана Нечуя-Левицького', 'Д: Пантелеймона Куліша', | Chosen answer: В: Василя Стефаника, Rejected answers: А: Михайла Коцюбинського, Б: Панаса Мирного, Г: Івана Нечуя-Левицького, Д: Пантелеймона Куліша | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Я ж вам гармати слів повиставляв!
Я ж ніс за вас камінного хреста,
Аж захлиналась у сльозах земля!» - писав Іван Драч про:' 'А: Михайла Коцюбинського', 'Б: Панаса Мирного', 'В: Василя Стефаника', 'Г: Івана Нечуя-Левицького', 'Д: Пантелеймона Куліша', | Chosen answer: В: Василя Стефаника, Rejected answers: А: Михайла Коцюбинського, Б: Панаса Мирного, Г: Івана Нечуя-Левицького, Д: Пантелеймона Куліша | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Повість начебто умовно поділена навпіл. З одного боку (перша чистина) - жива природа, жива Марічка. З другого (друга частина) - чорний ліс, Марічка-нявка. У центрі Іван - Світове дерево», - сказано про твір:' 'А: «Лісова пісня»', 'Б: «Земля»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Камінний хрест»', 'Д: «Тіні забутих предків»', | Chosen answer: Д: «Тіні забутих предків», Rejected answers: А: «Лісова пісня», Б: «Земля», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Камінний хрест», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Повість начебто умовно поділена навпіл. З одного боку (перша чистина) - жива природа, жива Марічка. З другого (друга частина) - чорний ліс, Марічка-нявка. У центрі Іван - Світове дерево», - сказано про твір:' 'А: «Лісова пісня»', 'Б: «Земля»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Камінний хрест»', 'Д: «Тіні забутих предків»', | Chosen answer: Д: «Тіні забутих предків», Rejected answers: А: «Лісова пісня», Б: «Земля», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Камінний хрест», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Образи Мойсея і Єгови наявні у творі:' 'А: Івана Франка', 'Б: Євгена Маланюка', 'В: Павла Тичини', 'Г: Лесі Українки', 'Д: Тараса Шевченка', | Chosen answer: А: Івана Франка, Rejected answers: Б: Євгена Маланюка, В: Павла Тичини, Г: Лесі Українки, Д: Тараса Шевченка | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Образи Мойсея і Єгови наявні у творі:' 'А: Івана Франка', 'Б: Євгена Маланюка', 'В: Павла Тичини', 'Г: Лесі Українки', 'Д: Тараса Шевченка', | Chosen answer: А: Івана Франка, Rejected answers: Б: Євгена Маланюка, В: Павла Тичини, Г: Лесі Українки, Д: Тараса Шевченка | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить...» перегукується з віршем:' 'А: «Лебеді материнства»', 'Б: «Чари ночі»', 'В: «Пісня про рушник»', 'Г: «Українське альфреско»', 'Д: «Молюсь і вірю...»', | Chosen answer: Б: «Чари ночі», Rejected answers: А: «Лебеді материнства», В: «Пісня про рушник», Г: «Українське альфреско», Д: «Молюсь і вірю...» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить...» перегукується з віршем:' 'А: «Лебеді материнства»', 'Б: «Чари ночі»', 'В: «Пісня про рушник»', 'Г: «Українське альфреско»', 'Д: «Молюсь і вірю...»', | Chosen answer: Б: «Чари ночі», Rejected answers: А: «Лебеді материнства», В: «Пісня про рушник», Г: «Українське альфреско», Д: «Молюсь і вірю...» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Не можна любити народів других, / Коли ти не любиш Вкраїну!...» - переконаний:' 'А: Володимир Сосюра', 'Б: Василь Симоненко', 'В: Андрій Малишко', 'Г: Василь Стус', 'Д: Павло Тичина', | Chosen answer: А: Володимир Сосюра, Rejected answers: Б: Василь Симоненко, В: Андрій Малишко, Г: Василь Стус, Д: Павло Тичина | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Не можна любити народів других, / Коли ти не любиш Вкраїну!...» - переконаний:' 'А: Володимир Сосюра', 'Б: Василь Симоненко', 'В: Андрій Малишко', 'Г: Василь Стус', 'Д: Павло Тичина', | Chosen answer: А: Володимир Сосюра, Rejected answers: Б: Василь Симоненко, В: Андрій Малишко, Г: Василь Стус, Д: Павло Тичина | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У рядках
*Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі*
провідним художнім засобом є:' 'А: антитеза', 'Б: епіфора', 'В: анафора', 'Г: тавтологія', 'Д: епітет', | Chosen answer: А: антитеза, Rejected answers: Б: епіфора, В: анафора, Г: тавтологія, Д: епітет | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У рядках
*Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі*
провідним художнім засобом є:' 'А: антитеза', 'Б: епіфора', 'В: анафора', 'Г: тавтологія', 'Д: епітет', | Chosen answer: А: антитеза, Rejected answers: Б: епіфора, В: анафора, Г: тавтологія, Д: епітет | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '*Я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це, слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон»,* - писав:' 'А: Олександр Кандиба', 'Б: Іван Лозов’ягін', 'В: Микола Фітільов', 'Г: Павло Губенко', 'Д: Іван Тобілевич', | Chosen answer: Г: Павло Губенко, Rejected answers: А: Олександр Кандиба, Б: Іван Лозов’ягін, В: Микола Фітільов, Д: Іван Тобілевич | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '*Я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це, слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон»,* - писав:' 'А: Олександр Кандиба', 'Б: Іван Лозов’ягін', 'В: Микола Фітільов', 'Г: Павло Губенко', 'Д: Іван Тобілевич', | Chosen answer: Г: Павло Губенко, Rejected answers: А: Олександр Кандиба, Б: Іван Лозов’ягін, В: Микола Фітільов, Д: Іван Тобілевич | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'На тлі жовто-блакитного, чорного та червоного прапорів розгортаються події твору:' 'А: «Україна в огні»', 'Б: «Я (Романтика)»', 'В: «Тигролови»', 'Г: «Маруся Чурай»', 'Д: «Подвійне коло»', | Chosen answer: Д: «Подвійне коло», Rejected answers: А: «Україна в огні», Б: «Я (Романтика)», В: «Тигролови», Г: «Маруся Чурай», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'На тлі жовто-блакитного, чорного та червоного прапорів розгортаються події твору:' 'А: «Україна в огні»', 'Б: «Я (Романтика)»', 'В: «Тигролови»', 'Г: «Маруся Чурай»', 'Д: «Подвійне коло»', | Chosen answer: Д: «Подвійне коло», Rejected answers: А: «Україна в огні», Б: «Я (Романтика)», В: «Тигролови», Г: «Маруся Чурай», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Розв’язкою твору «Мина Мазайло» є:' 'А: приїзд до Харкова тьоті Моті', 'Б: звільнення Мини Мазайла з роботи', 'В: зміна прізвищ Миною Мазайлом', 'Г: примирення Мини Мазайла з Мокіем', 'Д: промова дядька Тараса', | Chosen answer: Б: звільнення Мини Мазайла з роботи, Rejected answers: А: приїзд до Харкова тьоті Моті, В: зміна прізвищ Миною Мазайлом, Г: примирення Мини Мазайла з Мокіем, Д: промова дядька Тараса | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Розв’язкою твору «Мина Мазайло» є:' 'А: приїзд до Харкова тьоті Моті', 'Б: звільнення Мини Мазайла з роботи', 'В: зміна прізвищ Миною Мазайлом', 'Г: примирення Мини Мазайла з Мокіем', 'Д: промова дядька Тараса', | Chosen answer: Б: звільнення Мини Мазайла з роботи, Rejected answers: А: приїзд до Харкова тьоті Моті, В: зміна прізвищ Миною Мазайлом, Г: примирення Мини Мазайла з Мокіем, Д: промова дядька Тараса | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Під враженням пісні «Летіла зозуля через мою хату...» написано твір:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Андрія Малишка', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Григора Тютюнника', 'Д: Олеся Гончара', | Chosen answer: Г: Григора Тютюнника, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Андрія Малишка, В: Олександра Довженка, Д: Олеся Гончара | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Під враженням пісні «Летіла зозуля через мою хату...» написано твір:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Андрія Малишка', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Григора Тютюнника', 'Д: Олеся Гончара', | Chosen answer: Г: Григора Тютюнника, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Андрія Малишка, В: Олександра Довженка, Д: Олеся Гончара | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Як добре те, що смерті не боюсь я», - ліричний герой поезії:' 'А: Євгена Маланюка', 'Б: Василя Стуса', 'В: Івана Драча', 'Г: Павла Тичини', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: Б: Василя Стуса, Rejected answers: А: Євгена Маланюка, В: Івана Драча, Г: Павла Тичини, Д: Максима Рильського | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Як добре те, що смерті не боюсь я», - ліричний герой поезії:' 'А: Євгена Маланюка', 'Б: Василя Стуса', 'В: Івана Драча', 'Г: Павла Тичини', 'Д: Максима Рильського', | Chosen answer: Б: Василя Стуса, Rejected answers: А: Євгена Маланюка, В: Івана Драча, Г: Павла Тичини, Д: Максима Рильського | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Образ-символ вогнедишного дракона з’являється на початку твору:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Олеся Гончара', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Миколи Куліша', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Д: Івана Багряного, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Олеся Гончара, В: Олександра Довженка, Г: Миколи Куліша, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Образ-символ вогнедишного дракона з’являється на початку твору:' 'А: Ліни Костенко', 'Б: Олеся Гончара', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Миколи Куліша', 'Д: Івана Багряного', | Chosen answer: Д: Івана Багряного, Rejected answers: А: Ліни Костенко, Б: Олеся Гончара, В: Олександра Довженка, Г: Миколи Куліша, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літературу українського постмодернізму представляє:' 'А: Іван Драч', 'Б: Олесь Гончар', 'В: Юрій Андрухович', 'Г: Василь Стус', 'Д: Євген Маланюк', | Chosen answer: В: Юрій Андрухович, Rejected answers: А: Іван Драч, Б: Олесь Гончар, Г: Василь Стус, Д: Євген Маланюк | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літературу українського постмодернізму представляє:' 'А: Іван Драч', 'Б: Олесь Гончар', 'В: Юрій Андрухович', 'Г: Василь Стус', 'Д: Євген Маланюк', | Chosen answer: В: Юрій Андрухович, Rejected answers: А: Іван Драч, Б: Олесь Гончар, Г: Василь Стус, Д: Євген Маланюк | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Археологічна культура» – це:' 'А: комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.', 'Б: шар ґрунту на місці давніх поселень, у якому під час розкопок археологами виявлено предмети матеріальної культури, сліди господарювання людини.', 'В: сукупність матеріальних цінностей, створених певною культурою відповідно до рівня розвитку окремого народу чи окремого регіону.', 'Г: система археологічної періодизації культурно-історичного поступу, що послідовно фіксує найважливіші матеріальні зрушення в розвитку людства.', | Chosen answer: А: комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу., Rejected answers: Б: шар ґрунту на місці давніх поселень, у якому під час розкопок археологами виявлено предмети матеріальної культури, сліди господарювання людини., В: сукупність матеріальних цінностей, створених певною культурою відповідно до рівня розвитку окремого народу чи окремого регіону., Г: система археологічної періодизації культурно-історичного поступу, що послідовно фіксує найважливіші матеріальні зрушення в розвитку людства. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Археологічна культура» – це:' 'А: комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.', 'Б: шар ґрунту на місці давніх поселень, у якому під час розкопок археологами виявлено предмети матеріальної культури, сліди господарювання людини.', 'В: сукупність матеріальних цінностей, створених певною культурою відповідно до рівня розвитку окремого народу чи окремого регіону.', 'Г: система археологічної періодизації культурно-історичного поступу, що послідовно фіксує найважливіші матеріальні зрушення в розвитку людства.', | Chosen answer: А: комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу., Rejected answers: Б: шар ґрунту на місці давніх поселень, у якому під час розкопок археологами виявлено предмети матеріальної культури, сліди господарювання людини., В: сукупність матеріальних цінностей, створених певною культурою відповідно до рівня розвитку окремого народу чи окремого регіону., Г: система археологічної періодизації культурно-історичного поступу, що послідовно фіксує найважливіші матеріальні зрушення в розвитку людства. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було:' 'А: визначено розміри данини.', 'Б: запроваджено систему полюддя.', 'В: створено першу школу для дівчат.', 'Г: затверджено систему васалітету.', | Chosen answer: А: визначено розміри данини., Rejected answers: Б: запроваджено систему полюддя., В: створено першу школу для дівчат., Г: затверджено систему васалітету. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було:' 'А: визначено розміри данини.', 'Б: запроваджено систему полюддя.', 'В: створено першу школу для дівчат.', 'Г: затверджено систему васалітету.', | Chosen answer: А: визначено розміри данини., Rejected answers: Б: запроваджено систему полюддя., В: створено першу школу для дівчат., Г: затверджено систему васалітету. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони:' 'А: розширювали кордони Русі.', 'Б: поширювали християнство.', 'В: укладали збірники писемних законів.', 'Г: здійснювали «шлюбну дипломатію».', | Chosen answer: А: розширювали кордони Русі., Rejected answers: Б: поширювали християнство., В: укладали збірники писемних законів., Г: здійснювали «шлюбну дипломатію». | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони:' 'А: розширювали кордони Русі.', 'Б: поширювали християнство.', 'В: укладали збірники писемних законів.', 'Г: здійснювали «шлюбну дипломатію».', | Chosen answer: А: розширювали кордони Русі., Rejected answers: Б: поширювали християнство., В: укладали збірники писемних законів., Г: здійснювали «шлюбну дипломатію». | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що було однією з причин домовленості, досягнутої між онуками Ярослава Мудрого: «*Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…»?:' 'А: загроза завоювання хозарами', 'Б: численні набіги печенігів', 'В: часті напади половців', 'Г: уторгнення монголів', | Chosen answer: В: часті напади половців, Rejected answers: А: загроза завоювання хозарами, Б: численні набіги печенігів, Г: уторгнення монголів | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що було однією з причин домовленості, досягнутої між онуками Ярослава Мудрого: «*Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…»?:' 'А: загроза завоювання хозарами', 'Б: численні набіги печенігів', 'В: часті напади половців', 'Г: уторгнення монголів', | Chosen answer: В: часті напади половців, Rejected answers: А: загроза завоювання хозарами, Б: численні набіги печенігів, Г: уторгнення монголів | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського відбулася в:' 'А: 1362 р.', 'Б: 1385 р.', 'В: 1449 р.', 'Г: 1471 р.', | Chosen answer: Г: 1471 р., Rejected answers: А: 1362 р., Б: 1385 р., В: 1449 р., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського відбулася в:' 'А: 1362 р.', 'Б: 1385 р.', 'В: 1449 р.', 'Г: 1471 р.', | Chosen answer: Г: 1471 р., Rejected answers: А: 1362 р., Б: 1385 р., В: 1449 р., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Про укладення якої унії йдеться в уривку з історичного джерела:
«Політичною елітою тогочасної України-Русі унія сприймалася радше негативно, ніж позитивно. І все ж, незважаючи на всі “за” і “проти”, унія мала велике значення для України. Вона фактично врятувала Велике князівство Литовське від експансії Московського царства»?*:' 'А: Кревської', 'Б: Городельської', 'В: Люблінської', 'Г: Берестейської', | Chosen answer: В: Люблінської, Rejected answers: А: Кревської, Б: Городельської, Г: Берестейської | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Про укладення якої унії йдеться в уривку з історичного джерела:
«Політичною елітою тогочасної України-Русі унія сприймалася радше негативно, ніж позитивно. І все ж, незважаючи на всі “за” і “проти”, унія мала велике значення для України. Вона фактично врятувала Велике князівство Литовське від експансії Московського царства»?*:' 'А: Кревської', 'Б: Городельської', 'В: Люблінської', 'Г: Берестейської', | Chosen answer: В: Люблінської, Rejected answers: А: Кревської, Б: Городельської, Г: Берестейської | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що було одним із результатів церковної реформи митрополита П. Могили?:' 'А: скасування частини умов церковної унії', 'Б: набуття церковними братствами права ставропігії', 'В: подолання занепаду православної церкви на українських землях', 'Г: стрімке зростання протестантських громад у містах і селах України', | Chosen answer: В: подолання занепаду православної церкви на українських землях, Rejected answers: А: скасування частини умов церковної унії, Б: набуття церковними братствами права ставропігії, Г: стрімке зростання протестантських громад у містах і селах України | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що було одним із результатів церковної реформи митрополита П. Могили?:' 'А: скасування частини умов церковної унії', 'Б: набуття церковними братствами права ставропігії', 'В: подолання занепаду православної церкви на українських землях', 'Г: стрімке зростання протестантських громад у містах і селах України', | Chosen answer: В: подолання занепаду православної церкви на українських землях, Rejected answers: А: скасування частини умов церковної унії, Б: набуття церковними братствами права ставропігії, Г: стрімке зростання протестантських громад у містах і селах України | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У народній пісні: «*…Була Варна здавна славна – / Славнiшiї козаченьки, / Що тую Варну дістали, / I в нiй турків забрали…» уславлено часи:' 'А: походів князя Д. Вишневецького.', 'Б: козацьких повстань 90-х рр. XVI ст.', 'В: козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст.', 'Г: морських походів козаків на початку XVIІ ст.', | Chosen answer: Г: морських походів козаків на початку XVIІ ст., Rejected answers: А: походів князя Д. Вишневецького., Б: козацьких повстань 90-х рр. XVI ст., В: козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У народній пісні: «*…Була Варна здавна славна – / Славнiшiї козаченьки, / Що тую Варну дістали, / I в нiй турків забрали…» уславлено часи:' 'А: походів князя Д. Вишневецького.', 'Б: козацьких повстань 90-х рр. XVI ст.', 'В: козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст.', 'Г: морських походів козаків на початку XVIІ ст.', | Chosen answer: Г: морських походів козаків на початку XVIІ ст., Rejected answers: А: походів князя Д. Вишневецького., Б: козацьких повстань 90-х рр. XVI ст., В: козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Яка битва Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відбулася в 1652 р.?:' 'А: Берестецька', 'Б: Зборівська', 'В: Батозька', 'Г: Пилявецька', | Chosen answer: В: Батозька, Rejected answers: А: Берестецька, Б: Зборівська, Г: Пилявецька | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Яка битва Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відбулася в 1652 р.?:' 'А: Берестецька', 'Б: Зборівська', 'В: Батозька', 'Г: Пилявецька', | Chosen answer: В: Батозька, Rejected answers: А: Берестецька, Б: Зборівська, Г: Пилявецька | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з:' 'А: утворенням «Правління гетьманського уряду».', 'Б: повстанням козаків під проводом Семена Палія.', 'В: обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана.', 'Г: початком діяльності Першої Малоросійської колегії.', | Chosen answer: В: обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана., Rejected answers: А: утворенням «Правління гетьманського уряду»., Б: повстанням козаків під проводом Семена Палія., Г: початком діяльності Першої Малоросійської колегії. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з:' 'А: утворенням «Правління гетьманського уряду».', 'Б: повстанням козаків під проводом Семена Палія.', 'В: обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана.', 'Г: початком діяльності Першої Малоросійської колегії.', | Chosen answer: В: обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана., Rejected answers: А: утворенням «Правління гетьманського уряду»., Б: повстанням козаків під проводом Семена Палія., Г: початком діяльності Першої Малоросійської колегії. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У чому полягала особливість козацького полкового устрою Слобідської України в другій половині XVII – середині XVIII ст.?:' 'А: обрання полковників на посаду супроводжувалося присягою як на вірність царю, так і на вірність гетьману', 'Б: полкові уряди самостійно вирішували питання чисельності козацького війська та його утримання', 'В: кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї', 'Г: полковники призначалися бєлгородським воєводою з наступним затвердженням на полкових козацьких радах', | Chosen answer: В: кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї, Rejected answers: А: обрання полковників на посаду супроводжувалося присягою як на вірність царю, так і на вірність гетьману, Б: полкові уряди самостійно вирішували питання чисельності козацького війська та його утримання, Г: полковники призначалися бєлгородським воєводою з наступним затвердженням на полкових козацьких радах | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У чому полягала особливість козацького полкового устрою Слобідської України в другій половині XVII – середині XVIII ст.?:' 'А: обрання полковників на посаду супроводжувалося присягою як на вірність царю, так і на вірність гетьману', 'Б: полкові уряди самостійно вирішували питання чисельності козацького війська та його утримання', 'В: кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї', 'Г: полковники призначалися бєлгородським воєводою з наступним затвердженням на полкових козацьких радах', | Chosen answer: В: кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї, Rejected answers: А: обрання полковників на посаду супроводжувалося присягою як на вірність царю, так і на вірність гетьману, Б: полкові уряди самостійно вирішували питання чисельності козацького війська та його утримання, Г: полковники призначалися бєлгородським воєводою з наступним затвердженням на полкових козацьких радах | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що було одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.)?:' 'А: утворення коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії', 'Б: розгортання гайдамацького повстанського руху на Правобережній Україні', 'В: уключення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії', 'Г: придушення опришківського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті', | Chosen answer: В: уключення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії, Rejected answers: А: утворення коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії, Б: розгортання гайдамацького повстанського руху на Правобережній Україні, Г: придушення опришківського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що було одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.)?:' 'А: утворення коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії', 'Б: розгортання гайдамацького повстанського руху на Правобережній Україні', 'В: уключення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії', 'Г: придушення опришківського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті', | Chosen answer: В: уключення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії, Rejected answers: А: утворення коронного краю Королівства Галіції та Лодомерії, Б: розгортання гайдамацького повстанського руху на Правобережній Україні, Г: придушення опришківського руху в Галичині, на Буковині та Закарпатті | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Університет Святого Володимира в Києві було відкрито в:' 'А: 1805 р.', 'Б: 1834 р.', 'В: 1865 р.', 'Г: 1892 р.', | Chosen answer: Б: 1834 р., Rejected answers: А: 1805 р., В: 1865 р., Г: 1892 р. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Університет Святого Володимира в Києві було відкрито в:' 'А: 1805 р.', 'Б: 1834 р.', 'В: 1865 р.', 'Г: 1892 р.', | Chosen answer: Б: 1834 р., Rejected answers: А: 1805 р., В: 1865 р., Г: 1892 р. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували:' 'А: чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.', 'Б: адміністративні центри губерній зі столицею імперії Санкт-Петербургом.', 'В: Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі.', 'Г: Київ зі столицями західноєвропейських держав.', | Chosen answer: А: чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба., Rejected answers: Б: адміністративні центри губерній зі столицею імперії Санкт-Петербургом., В: Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі., Г: Київ зі столицями західноєвропейських держав. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували:' 'А: чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.', 'Б: адміністративні центри губерній зі столицею імперії Санкт-Петербургом.', 'В: Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі.', 'Г: Київ зі столицями західноєвропейських держав.', | Chosen answer: А: чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба., Rejected answers: Б: адміністративні центри губерній зі столицею імперії Санкт-Петербургом., В: Донецький вугільний басейн з економічними центрами Росії та Польщі., Г: Київ зі столицями західноєвропейських держав. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що вплинуло на трансформацію громадівського руху в Україні в 1860–1870-ті рр.?:' 'А: війни з Османською імперією', 'Б: поділи Речі Посполитої', 'В: діяльність масонських лож і декабристів', 'Г: циркуляри й укази царської влади', | Chosen answer: Г: циркуляри й укази царської влади, Rejected answers: А: війни з Османською імперією, Б: поділи Речі Посполитої, В: діяльність масонських лож і декабристів, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що вплинуло на трансформацію громадівського руху в Україні в 1860–1870-ті рр.?:' 'А: війни з Османською імперією', 'Б: поділи Речі Посполитої', 'В: діяльність масонських лож і декабристів', 'Г: циркуляри й укази царської влади', | Chosen answer: Г: циркуляри й укази царської влади, Rejected answers: А: війни з Османською імперією, Б: поділи Речі Посполитої, В: діяльність масонських лож і декабристів, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Нова ера» – це:' 'А: компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХІХ ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців у краї в обмін на створення урядом Галицького сейму.', 'Б: угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст., за якою громадівці визнавали Галичину «українським П’ємонтом».', 'В: україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.', 'Г: політика австрійського уряду початку ХХ ст. в Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.', | Chosen answer: В: україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів., Rejected answers: А: компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХІХ ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців у краї в обмін на створення урядом Галицького сейму., Б: угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст., за якою громадівці визнавали Галичину «українським П’ємонтом»., Г: політика австрійського уряду початку ХХ ст. в Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Нова ера» – це:' 'А: компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХІХ ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців у краї в обмін на створення урядом Галицького сейму.', 'Б: угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст., за якою громадівці визнавали Галичину «українським П’ємонтом».', 'В: україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.', 'Г: політика австрійського уряду початку ХХ ст. в Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.', | Chosen answer: В: україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів., Rejected answers: А: компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХІХ ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців у краї в обмін на створення урядом Галицького сейму., Б: угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст., за якою громадівці визнавали Галичину «українським П’ємонтом»., Г: політика австрійського уряду початку ХХ ст. в Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили:' 'А: І. Франко, С. Людкевич.', 'Б: М. Драгоманов, С. Гулак-Артемовський.', 'В: П. Чубинський, М. Вербицький.', 'Г: Леся Українка, М. Леонтович.', | Chosen answer: В: П. Чубинський, М. Вербицький., Rejected answers: А: І. Франко, С. Людкевич., Б: М. Драгоманов, С. Гулак-Артемовський., Г: Леся Українка, М. Леонтович. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили:' 'А: І. Франко, С. Людкевич.', 'Б: М. Драгоманов, С. Гулак-Артемовський.', 'В: П. Чубинський, М. Вербицький.', 'Г: Леся Українка, М. Леонтович.', | Chosen answer: В: П. Чубинський, М. Вербицький., Rejected answers: А: І. Франко, С. Людкевич., Б: М. Драгоманов, С. Гулак-Артемовський., Г: Леся Українка, М. Леонтович. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків уславилися:' 'А: революційною діяльністю.', 'Б: правозахисною діяльністю.', 'В: педагогічною діяльністю.', 'Г: меценатською діяльністю.', | Chosen answer: Г: меценатською діяльністю., Rejected answers: А: революційною діяльністю., Б: правозахисною діяльністю., В: педагогічною діяльністю., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків уславилися:' 'А: революційною діяльністю.', 'Б: правозахисною діяльністю.', 'В: педагогічною діяльністю.', 'Г: меценатською діяльністю.', | Chosen answer: Г: меценатською діяльністю., Rejected answers: А: революційною діяльністю., Б: правозахисною діяльністю., В: педагогічною діяльністю., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У якому році оприлюднено цитоване звернення до населення західноукраїнських земель:
«Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»?*:' 'А: 1914 р.', 'Б: 1915 р.', 'В: 1916 р.', 'Г: 1917 р.', | Chosen answer: А: 1914 р., Rejected answers: Б: 1915 р., В: 1916 р., Г: 1917 р. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У якому році оприлюднено цитоване звернення до населення західноукраїнських земель:
«Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»?*:' 'А: 1914 р.', 'Б: 1915 р.', 'В: 1916 р.', 'Г: 1917 р.', | Chosen answer: А: 1914 р., Rejected answers: Б: 1915 р., В: 1916 р., Г: 1917 р. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Проголошення Українською Центральною Радою Першого Універсалу спричинено:' 'А: збройним виступом самостійників у Києві.', 'Б: відправленням українізованих військових частин на фронт.', 'В: відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.', 'Г: формуванням рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.', | Chosen answer: В: відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію., Rejected answers: А: збройним виступом самостійників у Києві., Б: відправленням українізованих військових частин на фронт., Г: формуванням рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Проголошення Українською Центральною Радою Першого Універсалу спричинено:' 'А: збройним виступом самостійників у Києві.', 'Б: відправленням українізованих військових частин на фронт.', 'В: відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.', 'Г: формуванням рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.', | Chosen answer: В: відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію., Rejected answers: А: збройним виступом самостійників у Києві., Б: відправленням українізованих військових частин на фронт., Г: формуванням рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Що стало наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.)?:' 'А: утрата УНР західноукраїнських земель', 'Б: контрнаступ радянських військ на Варшаву', 'В: визнання Польщею Української СРР', 'Г: проголошення створення Галицької СРР', | Chosen answer: А: утрата УНР західноукраїнських земель, Rejected answers: Б: контрнаступ радянських військ на Варшаву, В: визнання Польщею Української СРР, Г: проголошення створення Галицької СРР | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Що стало наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.)?:' 'А: утрата УНР західноукраїнських земель', 'Б: контрнаступ радянських військ на Варшаву', 'В: визнання Польщею Української СРР', 'Г: проголошення створення Галицької СРР', | Chosen answer: А: утрата УНР західноукраїнських земель, Rejected answers: Б: контрнаступ радянських військ на Варшаву, В: визнання Польщею Української СРР, Г: проголошення створення Галицької СРР | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. пояснюється:' 'А: толерантним ставленням до релігійних вірувань українців.', 'Б: використанням церкви в поширенні комуністичних ідей.', 'В: сприянням розвитку релігійної свідомості як основи народного життя.', 'Г: намаганням послабити та розколоти Російську православну церкву.', | Chosen answer: Г: намаганням послабити та розколоти Російську православну церкву., Rejected answers: А: толерантним ставленням до релігійних вірувань українців., Б: використанням церкви в поширенні комуністичних ідей., В: сприянням розвитку релігійної свідомості як основи народного життя., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. пояснюється:' 'А: толерантним ставленням до релігійних вірувань українців.', 'Б: використанням церкви в поширенні комуністичних ідей.', 'В: сприянням розвитку релігійної свідомості як основи народного життя.', 'Г: намаганням послабити та розколоти Російську православну церкву.', | Chosen answer: Г: намаганням послабити та розколоти Російську православну церкву., Rejected answers: А: толерантним ставленням до релігійних вірувань українців., Б: використанням церкви в поширенні комуністичних ідей., В: сприянням розвитку релігійної свідомості як основи народного життя., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У якому уривку з історичних джерел відображено особливості суспільно-політичного життя України в період радянської модернізації (1929–1938 рр.)?:' 'А: «Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…»', 'Б: «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»', 'В: «…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…»', 'Г: «…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…»', | Chosen answer: Б: «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…», Rejected answers: А: «Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…», В: «…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…», Г: «…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У якому уривку з історичних джерел відображено особливості суспільно-політичного життя України в період радянської модернізації (1929–1938 рр.)?:' 'А: «Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…»', 'Б: «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»', 'В: «…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…»', 'Г: «…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…»', | Chosen answer: Б: «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…», Rejected answers: А: «Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…», В: «…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…», Г: «…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.